ЗНАННЯ – НАЙКРАЩА ФОРМА ЗАХИСТУ ВІД ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ

Повсякденне життя зазвичай відволікає від думок про небезпечні інфекції та захворювання. І скільки б про ВІЛ-інфекцію та СНІД не говорили і не писали, чомусь більшість населення вважає, що ця хвороба існує деінде, тільки не поруч – «не в моєму  місті чи селі». Проте інфекція живе поряд із нами вже баато десятиліть і зі всіх можливих шляхів її передачі на першому місті залишається статевий.

Вірус імунодефіциту людини міститься практично в усіх біологічних рідинах, але в різних концентраціях. Найбільша його кількість концентрується у крові, спермі, грудному молоці. Звідси й основні шляхи зараження ВІЛ: використання нестерильних інструментів, що мали контакт з кров’ю (голки, леза, інструменти для татуювання, пірсингу, манікюру); введення в організм рідин, заражених вірусом (переливання зараженої крові, пересадка органів та тканин від інфікованих); статеві зносини в будь-якій формі з хворою чи ВІЛ-інфікованою людиною без використання презерватива; передача вірусу від ВІЛ-інфікованої матері ще не народженій дитині під час вагітності, пологів, годування грудним молоком.

При цьому тривога батьків за перебування школярів чи вихованців дошкільних закладів у одному колективі з інфікованими дітьми дуже перебільшена – звичайні побутові контакти з дітьми, які живуть із ВІЛ, нічим не загрожують оточуючим.

ВІЛ не передається в побуті:

  • при рукостисканні, обіймах, поцілунках;
  • при загальному користуванні фонтанчиком для питної води;
  • при користуванні загальним туалетом (унітазом);
  • через рушники, мило, мочалку;
  • при чханні і кашлі;
  • посуд, їжу;
  • через монети і паперові гроші;
  • при укусах комарів та інших комах;
  • при плаванні в басейні;
  • через дверні ручки та спортивні знаряддя;
  • через постільну та натільну білизну.

Тетяна Дрозд, кременчуцький міський позаштатний фахівець (експерт) УОЗ із питань санітарно-осітньої роботи.

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

seventeen − sixteen =