ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ – ПРОФІЛАКТИКА ХВОРОБИ ПАРКІНСОНА

Хвороба Паркінсона (ХП) є хронічним захворюванням, під час прогресування якого пацієнти поступово втрачають певні неврологічні функції. При ХП виникає зниження рівня дофаміну – хімічного нейромедіатора, який «посилає» імпульси від головного мозку до частин тіла, контролюючи таким чином рух. Через деякий час, із прогресуванням захворювання, пацієнт із ХП втрачає здатність контролювати свої рухи, у нього може виникати тремор.

При ХП можуть виникати як моторні, так і немоторні симптоми.

Більша частина моторних симптомів представлена тремором (тремтінням), переважно з одного боку; уповільненістю рухів; ригідністю (скутістю); труднощами під час ходи.

Немоторна симптоматика може включати в себе: когнітивні (розумові) порушення; проблеми зі сном; запори; депресію; зміни в характері й поведінці.

ЯК ДІАГНОСТУЮТЬ ХВОРОБУ ПАРКІНСОНА

Тремтіння (тремор) рук – часта проблема, що трапляється у людей у старшому віці. Не завжди це є симптомом серйозного захворювання. Тремор буває різного походження. Якщо крім симетричного тремтіння рук, що виникає на тлі психоемоційного перенапруження або після фізичного навантаження, Ви не помічаєте інших симптомів, то, майже напевно, така скарга не є небезпечною для Вашого здоров’я.

Але якщо тремор переважає з будь-якої сторони (праворуч або ліворуч), Ви спостерігаєте його в спокої, і з часом це тремтіння поступово посилюється (навіть протягом кількох років), супроводжується сповільненістю, скутістю рухів, збіднінням міміки, невиразністю мови, Ви помічаєте, що все складніше концентруватися, знижується пам’ять і фон настрою, апетит, хода стає невпевненою, то цілком можливо, що Ви страждаєте на хворобу Паркінсона, особливо, якщо у Вашій родині вже були подібні випадки захворювання.

Однак, з огляду на спектр інших симптомів, картина ХП не завжди дебютує саме тремором. Не суворо специфічні для БП немоторні симптоми можуть виникнути задовго до специфічного тремтіння, але вони можуть мати не менший вплив на якість Вашого життя. Тому важливо вчасно звернутися до фахівця для своєчасного розпізнавання ХП, щоб не відкладати початок прийому терапії.

Як тільки вік наближається до 50 років, настає момент, небезпечний для розвитку хвороби Паркінсона.

Недуга відрізняється неухильним прогресом перебігу, знижує не тільки рухову, а й розумову активність людини. Болісний тремор веде до різкого погіршення якості життя, а швидка деградація інтелекту заважає адекватно боротися з хворобою. Повністю вилікувати захворювання медицина не в змозі, але існують прості заходи, які допоможуть у деяких випадках зменшити ризик недуги.

ПРИЧИНИ ХВОРОБИ

Головною причиною розвитку хвороби Паркінсона є дефіцит дофаміну – медіатора, що синтезується в так званій чорній субстанції головного мозку і підтримує м’язовий тонус у здоровому стані. У разі, коли концентрація дофаміну зменшується, виникає дисбаланс м’язового тонусу і як наслідок, – тремор.

Одним із факторів схильності вважається старіння, а також вплив екологічних факторів. Однак існують різні форми тремтіння (тремору), які мають деякі відмінності. Сімейний тремор зустрічається виключно у генетично близьких людей. Вторинний паркінсонізм – прояви прийому лікарських препаратів або впливу солей важких металів. Незрозумілою залишається причина тільки первинної (ідіопатичної) хвороби Паркінсона, але більше 70% всіх випадків недуги становить саме вона.

ПРОВОКУЮЧІ ФАКТОРИ

Сільська місцевість. Як не дивно це звучить, але життя поза містом, особливо поблизу оброблених полів, провокує ситуацію. Справа в гербіцидах і пестицидах, якими обробляються сільгоспугіддя.

Життя поблизу промислової зони підприємств. Проблема полягає в наявності солей важких металів у навколишньому середовищі.

Мало позитивних емоцій. Стреси виробляють вільні радикали, які є основою старіння організму. Чим більше позитивних емоцій – сміху, радості, приємної роботи та активного сексу, тим менше ймовірність появи хвороби Паркінсона.

Прийом нейролептиків – препаратів для лікування психічних розладів. При появі тремору доцільно спільно з лікарем переглянути варіанти лікарської терапії.

Всі провокуючі фактори носять імовірний характер. Але знизивши їх вплив, можна на третину скоротити ймовірність розвитку хвороби.

Збереження життєвої активності є найкращою профілактикою хвороби.

ДЕЩО ПРО ЛІКУВАННЯ

Лікуванням цієї проблеми займається лікар-невролог. За перших ознак тремтіння необхідна консультація такого фахівця.

Основними принципами лікування хвороби Паркінсона є призначення препаратів так званої замісної терапії, а також засобів, що стимулюють вироблення і засвоєння дофаміну.

Невід’ємною частиною лікування будь-яких форм тремору, є лікувальна фізкультура , кінезіотерапія, психокорекція.

Пацієнти, які на тлі прийому таблетованих препаратів займаються активним фізичним навантаженням, зберігають активність до глибокої старості.

Хвороба Паркінсона – не вирок. Так, вона не виліковується повністю, однак, при вчасному встановленні правильного діагнозу та початку відповідного лікування, прогресування захворювання можна призупинити, значно зменшити прояви симптомів. І Ви зможете жити повноцінним, прекрасним і звичним для себе життям!

Лариса Білокінь, лікар-невропатолог КНП «Кобеляцька міська лікарня».

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

8 − eight =