ЗАВТРА, 21 ВЕРЕСНЯ, – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ХВОРОБОЮ АЛЬЦГЕЙМЕРА

Ця хвороба викрадає у людей спогади, буденні навички та особистість. У ХХІ столітті нею страждають більше 50 мільйонів людей, а через тридцять років, за прогнозами науковців, кількість таких хворих може збільшитися втричі. Хвороба Альцгеймера є найпоширенішою причиною старечої деменції та спричиняє 60-80% випадків цього синдрому. Захворювання, яке вражає клітини мозку, вперше виявив німецький невролог Алоїс Альцгеймер.

Хвороба Альцгеймера виникає через аномальне накопичення певних білків у клітинах мозку і міжклітинному просторі. Бляшки з фрагментами бета-амілоїду осідають у проміжках між нервовими клітинами, блокуючи зв’язок між ними. Тригерами захворювання є один або сукупність чинників. Перш за все – вік: після 65 років ризик подвоюється щоп’ять років, після 80 років хвороба зустрічається у кожного шостого, після 85-ти – кожного третього, у кожного другого після 90 років. Існують і статеві відмінності – жінки частіше хворіють на хворобу Альцгеймера, особливо після 85 років.

Такі патології, як ожиріння, діабет, гіпертонія, серцево-судинні захворювання, клінічна депресія і стрес, запальні процеси в організмі, звичка палити та сидячий спосіб життя здатні пришвидшити розвиток хвороби Альцгеймера і прояву симптомів.

Захворювання відбирає в людини вісім життєво необхідних навичок: пам’ять, мову, орієнтування в просторі, часі й власній особистості, здатність адекватно сприймати навколишнє, конструктивні здібності, можливість вирішувати буденні проблеми, функціонування, здатність самообслуговування.

Пацієнти з цим діагнозом проходять чотири стадії хвороби. Перша – предеменція – відзначається рядом малопомітних симптомів, які часто плутають зі старінням чи реакцією на стрес. Неможливість згадати нещодавно вивчене, проблеми з засвоєнням інформації і зосередженням, абстрактним мисленням, розумінням значення слів, розвиток апатії – перші ознаки хвороби Альцгеймера, які в деяких людей з’являються за вісім років до встановлення діагнозу.

Рання деменція – друга стадія, під час якої хворий здатен виконувати багато завдань незалежно, але йому може знадобитися допомога в діях, що вимагають особливих когнітивних зусиль. Відбувається порушення пам’яті, особливо короткочасної, бідніє словниковий запас, з’являється незграбність та дефекти дрібної моторики.

Прогресування хвороби Альцгеймера призводить до третьої фази під назвою «помірна деменція». Відхилення у поведінці стають помітнішими, людина не може справлятися з більшістю повсякденних завдань, страждає довготривала пам’ять. Хворий забуває як читати, писати, підбирає неправильні слова замість забутих, не впізнає родичів. Знаковим проявом стають приступи агресії, марення, блукання, дратівливість. Важка деменція – останній етап захворювання, коли допомога оточуючих життєво важлива для хворого. Спочатку пацієнт втрачає можливість говорити та все ще реагує на прояви емоцій від сторонніх. Виснаження та апатія, втрата м’язової маси та можливості виконувати будь-яку дію приковують людину до ліжка. Найчастіше до смерті призводять інфекційні хвороби та пневмонія.

Чи можна запобігти Альцгеймеру? Так. Виконанням простих кроків можна знизити ризик захворювання у 2,4 раза.

1.Тренування мозку: вивчення нової інформації (слів, віршів), інтелектуальні ігри, гра на музичних інструментах. Навіть виконання звичних ритуалів лівою рукою чи зміна маршруту на роботу дозволяють зміцнити нейронні мережі мозку та сповільнюють їх ослаблення в процесі старіння.

2. Спеціальне харчування: збалансований раціон із низьким глікемічним індексом запобігає не лише серцево-судинним хворобам чи діабету, а й деменції. Для здоров’я мозку і всього організму в щоденному раціоні мають бути нежирні види м’яса, морська риба, продукти з цільного зерна, яйця, фрукти та овочі, особливо зелень, горіхи, бобові, кисломолочні продукти, якісні жири. Варто уникати надлишку вуглеводів, смаженої їжі, трансжирів і солодощів, адже споживання 30 грамів цукру на день підвищує ризик захворювання на 33%.

3. Спорт і фізична активність: для профілактики хворорби Альцгеймера не потрібно годинами навантажувати себе у тренувальному залі. Набагато важливіше регулярно і помірно використовувати різні види активностей. Це можуть бути піші прогулянки, біг, заняття спортом кілька разів на тиждень, танці. Науковці стверджують, що таким чином не лише підвищується тонус м’язів, кровопостачання всього тіла, а й покращуються когнітивні функції.

4. Соціалізація та відчуття щастя: самотність, хронічний стрес і депресія підвищують імовірність розвитку Альцгеймера, оскільки через високий рівень кортизолу (гормону стресу) зменшуються області мозку, що відповідають за пам’ять. Тому спілкування, дружба та самореалізація для людей похилого віку не менш важливі, ніж у молодшому віці

9 найпоширеніших міфів про хворобу Альцгеймера

1. Стареча деменція і хвороба Альцгеймера – це одне й те саме. З віком у кожної людини погіршується пам’ять, але не завжди це пов’язано з хворобою Альцгеймера. Старече слабоумство – це не окрема хвороба, а комплекс симптомів, таких як втрата пам’яті, дезорієнтація в часі й просторі, порушення розумових процесів. 70% випадків деменції виникають через хворобу Альцгеймера.  Та решта пацієнтів, яким діагностували слабоумство, страждає від інших захворювань, наприклад, хвороби Паркінсона, зниження функції щитовидної залози, порушення кровопостачання мозку, атрофії Піка та інших.

2. Нею хворіють лише люди похилого віку. Вік є одним з найвагоміших факторів розвитку захворювання. Тому люди, яким виповнилося 65 років, перебувають в групі ризику. Та у хвороби Альцгеймера є більш ранні форми, коли діагноз ставлять у віці близько сорока років – їх приблизно 4-5% від кількості всіх хворих. Кожен двадцятий пацієнт із хворобою Альцгеймера ще не перейшов рубіж шістдесяти п’яти років.

3. Це нормальний процес старіння. Більшість людей звикли до думки, що ставати забудькуватим – це органічна частина старіння. Однак симптоми, викликані хворобою Альцгеймера, є дегенеративним захворюванням головного мозку. Хвороба прогресує і є незворотною, але це не є неминучим, оскільки ми старіємо. Експерти кажуть, що більшість людей похилого віку уникають цього діагнозу.

4. Захворювання є генетичним і стається внаслідок генетичного збою. Генетикам вдалось визначити ген під назвою APOE epsilon 4, який підвищує ризик розвитку хвороби Альцгеймера у його носія. Проте, сімейні випадки захворювання становлять менше 5% всіх діагнозів. Навіть серед людей з цим геном лише у половини до дев’яноста років розвивається деменція. Вчені стверджують, що гени не є основною причиною захворювання, але застерігають, що відсутність мутованого гену теж не є стовідсотковим захистом. Парадоксально, але фактичне збільшення ризику хвороби Альцгеймера через генетичний збій набагато нижче, ніж через сидячий спосіб життя.

5. Діагноз ставлять тільки при порушеннях пам’яті. Короткочасна пам’ять може погіршуватися на ранніх стадіях захворювання, але часто причиною цього стають вікові зміни, стрес, тривале напруження організму. В той же час хвороба Альцгеймера спричиняє набагато глибші порушення, такі як втрата здатності мислити. Діагностика проводиться на основі аналізів, МРТ головного мозку, тестів на оцінку пам’яті, мисленнєвих процесів, рівень відхилень.

6. Хворобу Альцгеймера можливо сповільнити. Поки що не існує способу уповільнити прогресування захворювання. За допомогою медикаментозного лікування можна лише контролювати окремі симптоми хвороби

7. Алюмінієвий посуд сприяє виникненню хвороби. Популярна теорія зародилась у 1960-70-х рр. і полягала в тому, що алюміній з горщиків, каструль, банок для напоїв або антиперспірантів викликав деменцію. Але немає достатніх доказів того, що алюміній є причиною вищої захворюваності на хворобу Альцгеймера.

8. Хвороба Альцгеймера не смертельна. Хвороба Альцгеймера є однією з перших десяти причин смерті в розвинених країнах. Вона вбиває більше людей, ніж хвороби нирок та грип, підвищує сприйнятливість до інфекцій. На пізніх стадіях захворювання системи організму починають закриватися, через що настає смерть.

9. Щеплення та цукрозамінники викликають захворювання.  Немає ніяких доказів, що підтверджують ці тези. Щодо впливу цукрозамінників на людську пам’ять проводилися численні дослідження, однак ніяких негативних ефектів не виявлено. А теорія про причетність до хвороби щеплення від грипу зазнала краху в 2001 році під час медичних спостережень у Канаді. Науковці довели, що люди, які регулярно щеплювалися від грипу та інших інфекційних захворювань, страждали від хвороби Альцгеймера рідше за інших.

Поки весь світ чекає на прорив у цій галузі, вже сьогодні кожен з нас може знизити ризик виникнення інших захворювань, пов’язаних з хворобою Альцгеймера, обираючи активний спосіб життя, здобуваючи нові знання та споживаючи певні продукти. Вибір здорового способу життя покращить ваше самопочуття і, можливо, захистить ваш мозок.

Олена Вірьовка, завідуюча неврологічним відділенням КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського ПОР»

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

two × three =