ДИТЯЧИЙ ЕНДОКРИНОЛОГ РОЗПОВІЛА ПРО ЗАХВОРЮВАННЯ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ У ДІТЕЙ

Завтра відзначатиметься Всесвітній день щитоподібної залози

Вроджений гіпотиреоз – захворювання, викликане зниженням або повним випадінням функції щитовидної залози, що існує при народженні. У Полтавській області налічується більш як пів сотні дітей із такою патологією.

Щитоподібна залоза – це орган ендокринної системи, в якому виробляються два основних йодовмісних гормони: трийодтиронін (Т3) і тироксин (Т4). Їхня функція полягає в регуляції загального метаболізму, а для дитячого організму – в зростанні та розвитку клітин і тканин, зокрема нейронів головного мозку.

У забезпеченні нормальної роботи щитоподібної залози важливу роль грає нейрогормональна регуляція. Вона здійснюється за допомогою гіпоталамо-гіпофізарної системи за принципом «зворотнього зв’язку». Гіпоталамус проміжного мозку виділяє спеціальні нейроендокринні речовини – тироліберини та тиростатини, що впливають на функцію гіпофізу. Під дією тироліберину в передній частині гіпофізу синтезується тиреотропний гормон (ТТГ). Цей ензим впливає на фолікули щитоподібної залози та ініціює утворення тиреоїдних гормонів – Т3 и Т4.

У чому ж сутність принципу «зворотнього зв’язку»? Нестача тироксину та трийодтироніну в крові стимулює функцію гіпофізу й синтез ТТГ збільшується, а надлишок тиреоїдних гормонів інгібує роботу гіпоталамо-гіпофізарної системи. Порушення послідовності в цьому ланцюгу призводить до формування патологічних станів – гіпо- чи гіперфункції.

Гормональний ефект Т3 і Т4 у дітей обумовлений їхнім впливом на внутрішньоклітинний метаболізм, що сприяє нормальному формуванню клітин і тканин плоду.

Гормони щитоподібної залози регулюють обмін усіх речовин в організмі людини: білків, жирів і вуглеводів. Але ключовим моментом біологічного ефекту тиреоїдних гормонів вважається їхній вплив на формування мозкових структур. Низькі рівні Т3, Т4 і ТТГ у матері під час вагітності є критичними для забезпечення нормального нейрогенезу та мієлінізації нервової системи плоду. Дефіцит йоду, а в результаті – нестача тиреоїдних гормонів загрожує немовляті формуванням вродженого гіпотиреозу.

Вроджений гіпотиреоз у дітей може стати причиною порушення зростання та диференціації органів і систем, зниження інтелектуальних здібностей, розладу всіх обмінних процесів організму.

Симптоми гіпотиреозу

Симптоми гіпотиреозу в дітей виникають ще в антенатальному та ранньому постнатальному періодах. Своєчасне виявлення «ненормальної» поведінки новонародженого в перші тижні після народження, наступна оцінка стану кваліфікованим фахівцем і проведення корекції дисфункції щитоподібної залози покращує прогноз щодо інтелектуальних здібностей та розвитку всього організму дитини.

Першим моментом, що насторожує, вважаються хвороби щитоподібної залози та дефіцит йоду в самої матері. Навіть незначні коливання рівня тиреоїдних гормонів у материнській крові загрожують народженням дитини із вродженим гіпотиреозом. Тим більше, що під час вагітності потреба в йоді значно зростає.

Першими ознаками захворювання в ранньому постнатальному віці є:

  • велике немовля за переношеної вагітності;
  • «грубий» крик у новонародженого;
  • великий язик;
  • привідкритий рот;
  • набряклість тіла, особливо обличчя, повік, губ, кистей і стоп;
  • сухість та лущення шкіри;
  • гіпотермія, блідість шкірних покривів;
  • знижений м’язовий тонус;
  • здуття живота внаслідок ускладненого відходження меконію;
  • ускладнене дихання, стридор.

У перші місяці життя в дітей з гіпотиреозом відзначаються такі симптоми:

  • погано заживає пупкова ранка;
  • дефіцит маси тіла;
  • усі транзиторні зміни в організмі затягуються (зокрема, неонатальна жовтушка);
  • пізнє закриття джерелець;
  • постійні закрепи;
  • відставання в психомоторному розвитку (дитина пізно починає утримувати голову, перевертатися, сидіти);
  • відсутність реакції на зовнішні звукові та кольорові подразники (наприклад, на іграшки чи голос матері);
  • постійна сонливість;
  • втомленість після годування; здуття живота;
  • сухість шкіри та волосся;
  • блідість шкірних покривів;
  • гіпотонія м’язів передньої черевної стінки, через що часто виникають пупкові грижі;
  • пізнє прорізування та зміна зубів;
  • брадипсихія (байдужість, амімічність);
  • відставання в рості від одноліток;
  • ускладнене дихання;
  • набряки;
  • серцеві ознаки: брадикардія, гіпотонія, приглушення серцевих тонів.

Для дітей старшого віку та підлітків на перший план виходять зниження інтелекту та когнітивні розлади. Усі перераховані симптоми в них також присутні (сухість шкіри, ламкість волосся, набряки, закрепи, брадикардія, брадипсихія, сонливість, втомленість, амімічність, депресивний стан, погана переносимість низької температури, надлишкова вага).

Важливо розуміти, що гіпотиреоз — це поліетіологічне захворювання. Це означає, що лабораторне виявлення лише нестачі Т3, Т4 і ТТГ в крові не є остаточним критерієм встановлення діагнозу.

Оскільки в Україні спостерігається істотний дефіцит йоду в довкіллі, у програму неонатального скринінгу входить визначення рівня ТТГ в сухих плямах крові або тироксину в крові. Також можуть використовуватися радіоімунні та імуноферментні методи, але перевага у новонароджених віддається скринінговим технологіям.

З метою виявлення патології щитоподібної залози в дітей та підлітків у певних випадках призначаються аналіз крові на тироксин (Т4), трийодтиронін (Т3), тиреотропний гормон (ТТГ); визначення антитіл до тиреотропіну, клітин щитоподібної залози та антитіл, що блокують рецептори; інструментальні методи дослідження: УЗД щитоподібної залози та інші дослідження за показаннями; визначення кісткового віку та диференціювання скелету дитини – рентгенографія трубчастих кісток.

Методи лікування гіпотиреозу

У лікуванні гіпотиреозу є одне дуже важливе правило: чим раніше приступили до замісної терапії тиреоїдними гормонами – тим менший ризик розвитку ускладнень цього стану. Як показують дослідження, якщо лікування дитини почати з першого місяця життя, то затримки з боку психомоторного та інтелектуального розвитку можна повністю уникнути.

При ідентифікації вродженого гіпотиреозу дитині призначається пожиттєва замісна терапія аналогом природного тироксину. Критерієм ефективності призначеної замісної терапії є нормалізація рівня ТТГ і тиреоїдних гормонів та позитивна динаміка психомоторного розвитку дитини.

Окрім замісної терапії, при гіпотиреозі призначається симптоматична терапія (корекція гіповентиляції, гіпотермії, серцево-судинних порушень та ін.). Для ліквідації кістково-м’язових порушень часто використовують немедикаментозні методи лікування: гімнастику; масаж; фізіотерапію тощо.

Прогноз для хворих дітей залежить від терміну встановлення діагнозу.  Якщо гіпофункція виявлена протягом перших 2-х тижнів і цілеспрямовано пролікована, то в дорослому віці не спостерігається різниця в рівні розумового розвитку, шкільній успішності зі здоровими однолітками. Якщо лікування почалося дещо пізніше, фізичний розвиток може ще нормалізуватися, однак розумовий розвиток залишається зниженим.

Галина Богатир, лікар-ендокринолог дитячий консультативної поліклініки КП «ПОДКЛ», вища категорія

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

19 − nine =