ЯК ЗМІНИ КЛІМАТУ ВПЛИВАЮТЬ НА НАШЕ ЗДОРОВ’Я

Аномальні та швидкі зміни температури можуть негативно впливати на всіх людей. Найбіль­ше на зміну навколишнього середовища реагують метеочутливі люди, та ті, хто має захворювання, інваліди, люди похилого віку, жителі великих міст.  Найбільш чутливими до різких змін температури навколишнього середовища є люди з хворобами системи кровообігу (артеріальною гіпертензією, атеросклерозом, ішемічною хворобою серця), неврологічними захворюваннями, хворобами органів дихання (бронхіт, трахеїт, бронхіальна астма, емфізема, плеврит) та хворі після перенесених гострих станів – інфаркт міокарду, інсульт, пневмонія тощо.

Вплив температури повітря на людину залежить від пори року. Дуже тепла погода, комфортна у весняні або осінні місяці, у зимовий час буде несприятливо впливати на самопочуття. Неприродно тепла погода в зимовий період здатна призвести до депресії, а різкі переходи від теплої погоди до 20-30-градусного морозу, або, навпаки – від холодної погоди до спеки можуть  спровокувати загострення всіх хронічних хвороб.

Різкі перепади температури навколишнього середовища є великим навантаженням на нервову, імунну системи й систему кровообігу, а тому небезпечні для осіб, які страждають, насамперед, від пороку серця, склерозу судин, хвороб нирок, різноманітних хронічних захворювань запального характеру.

За умов низької температури повітря виникає небезпека переохолодження (гіпотермія) організму внаслідок посиленої тепловіддачі. У результаті дії холоду виникають озноби, обмороження й створюються умови для появи або загострення захворювань органів дихання, м’язово-суглобного апарату та периферійної нервової системи, спостерігається погіршення працездатності та витривалості.

У теплий період під впливом високої температури спостерігається порушення умов тепловіддачі, послаблення діяльності серцево-судинної системи, зниження діяльності шлунково-кишкового тракту, відбувається перерозподіл крові від внутрішніх органів до шкіряного покриву, що призводить до зниження артеріального тиску. Високі температури провокують головний біль, загальне погане самопочуття, задишку, слабкість. Зниження вмісту кисню в повітрі, що спостерігається при високій температурі, призводить до сильного кисневого голодування всіх органів і тканин організму, розвитку ішемічної хвороби серця та бронхіальної астми. Знижується увага й координація рухів, істотно зменшується працездатність.

Несприятливими є поєднання високих температур повітря й високих значень відносної вологості, що створюють неприємне відчуття задухи. При задусі спостерігається порушення терморегуляції орга­нізму, яке несприятливо діє на осіб із захворюваннями серцево-судинної системи, позначається і на працездатності здоро­вих людей.

Виникнення серцево-судинних захворювань, інфаркту, інсульту та інших неінфекційних захворювань обумовлено комплексом причин, але на 80% залежить від способу життя. Такі фактори ризику, як підвищена маса тіла, шкідливі залежності (куріння, зловживання алкоголем, наркозалежність), підвищений артеріальний тиск, стреси, недостатня фізична активність призводять до фізіологічних порушень в організмі людини, передчасного старіння, хвороб і скорочують тривалість життя. Екстремальні погодні умови лише посилюють вплив факторів ризику на організм та негативні зміни у здоров’ї.

Аномальна спека та підвищення температури вище 30 градусів можуть призвести до теплового та сонячного ударів. Тепловий удар – це загальний перегрів організму через розлад терморегуляції під впливом надлишку тепла. Сонячний удар – ураження центральної нервової системи внаслідок інтенсивної тривалої дії прямих сонячних променів на голову.

Тепловий і сонячний удари – це патологічні стани, що супроводжуються сильним головним болем, запамороченням, загальною слабкістю, зблідненням, сповільненням рухів. Можливі нудота, блювання, короткочасна втрата свідомості, підвищення температури тіла до 40°С. При подальшому впливі високої температури шкіра обличчя й губ синіє, посилюється задишка. Пульс стає слабким і може зовсім зникнути. З’являються занепокоєння, марення, галюцинації та судоми. Перегріву сприяють: фізичні навантаження та інтенсивна робота м’язами, цупкий і теплий одяг, підвищена вологість повітря, мала швидкість руху повітря, недостатнє вживання води. 

Якщо у людини з’явились ознаки перегрівання, необхідно одразу ж викликати лікаря. Людину, яка отримала тепловий чи сонячний удар, потрібно покласти у прохолодне місце, підійняти її голову, розстебнути одяг, напоїти водою. Для збільшення тепловіддачі на лоб покласти холодний компрес і змочити одяг водою.

Велике значення для здоров’я людини, в тому числі для людей з хронічними захворюваннями, має вода. Вона бере участь у здійсненні фізіологічних функцій організму, видаленні продуктів обміну, регулює температуру тіла. Загальний вміст води в організмі людини становить 65% від маси тіла. Тому важливо дотримуватися питного режиму і щодоби випивати 1,5-2,0 л води в залежності від маси тіла. Зневоднення організму на 1-1,5 л вже викликає відчуття спраги, втрата 10% води спричиняє серйозні порушення, зокрема згущення крові, що особливо небезпечно для хворих на ССЗ та дітей, у яких процеси терморегуляції ще недостатньо розвинуті. Втрата 20-25% води може спричинити смерть. Враховуючи, що в умовах підвищеної температури повітря витрати води через потові залози шкірного покриву збільшується, необхідно збільшити кількість вживаної води до 3 л, щоб уникнути негативних наслідків зневоднення в умовах перегріву. 

У спеку прогулянки вранці та ввечері на свіжому повітрі сприяють покращенню емоційного, психічного та фізіологічного стану людини. Особливо корисними для підтримання здоров’я є прогулянки з позитивними емоціями у зелених зонах (парках, скверах, лісах) та біля водоймищ, фонтанів. Це допоможе зменшити кисневе голодування організму і позитивно вплине на терморегуляцію організму, розвантажить нервову систему. Але при прогулянках у зеленій зоні бажано захищатися від кліщів за допомогою спеціальних аптечних засобів. Оскільки кліщі  при укусах можуть бути небезпечними і викликати інфекційне захворювання бореліоз, або навіть кліщовий енцефаліт.

Для профілактики негативного впливу перепадів температури, як і інших негативних чинників навколишнього середовища, рекомендовано інвалідам, людям похилого віку та з хронічними неінфекційними захворюваннями дотримуватися загальних правил здорового способу життя, загартовуватися. Необхідно раціонально харчуватися, дотримуватися режиму дня, достатнього рухатися згідно з індивідуальною програмою, позбутися шкідливих залежностей, уникати стресів та негативної інформації. У період спеки та холодної пори року виконувати профілактичні заходи, зокрема дотримуватися питного режиму та гігієни одягу.

КП “Полтавський обласний центр громадського здоров’я Полтавської обласної ради”

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

nineteen + thirteen =