ЯК ЗАПОБІГТИ АЛЕРГІЇ У ДІТЕЙ

30 травня – Всесвітній день боротьби проти астми та алергії

Статистика свідчить про тривожне зростання частоти алергічної патології. Наразі не існує серйозних доказів профілактичного ефекту спеціальної дієти матері під час вагітності щодо запобігання алергічних захворювань у дитини. Однак шоколад, цитрусові, горіхи, мед тощо вагітній жінці з групи ризику все ж таки вживати не слід. Доведено захисну роль нормальної кишкової мікрофлори, її вплив на імунний статус і формування харчової переносимості у дітей . Крім того, є дані, що вживання пробіотиків (Lactobacillus GG) під час вагітності і в перші місяці життя дитини має профілактичний вплив щодо розвитку атопічного дерматиту.

Грудне вигодовування сприяє формуванню харчової толерантності і має суттєві переваги стосовно поживних, імунологічних та психологічних аспектів над вигодовуванням сумішами. Причиною розвитку алергії у разі грудного вигодовування є не білки грудного молока, а антигени, що надходять із харчового раціону матері. І на питання, яким повинно бути харчування матері-годувальниці, відповідь – наявність доброго сприймання конкретного харчового продукту повинна встановлюватися виключно на підставі елімінаційно-провокаційної дієти матері. Отже, був, є і буде актуальним щоденник харчування. Кращого методу на сьогодні просто немає.

Якщо в дітей із високим ризиком розвитку атопії грудне вигодовування є неможливим, то первинну профілактику можна забезпечити шляхом застосування гіпоалергенної суміші.

Відомо, що «першим дзвіночком» алергічного захворювання у дітей є харчова алергія. У подальшому вона може еволюціонувати в організмі дитини по-різному: або перші прояви поступово регресують, або настає трансформація за сценарієм так званого алергічного (атопічного) маршу, коли з віком приєднується підвищена чутливість до інгаляційних алергенів, що співпадає з дебютом респіраторних алергозів.

Призначаючи лікування дитині, хворій на АтД, треба пам’ятати, що це не ізольоване ураження шкіри, а системне захворювання з ушкодженням багатьох органів і систем. Найчастіше спостерігаються ураження травного каналу. Гастроінтестинальна алергія виникає практично з перших днів або перших місяців життя дитини. Характерними симптомами харчової алергії є неспокій після їди, біль у животі (кольки), метеоризм, зригування, блювання, диспепсичні прояви. Біль у животі має переважно переймоподібний характер і зазвичай виникає після прийому їжі.

Суттєвий негативний вплив на перебіг АЗ мають гельмінтози й інвазія найпростішими, особливо лямбліями.

Атопічний анамнез і типова клініка захворювання дозволяють установити діагноз і тяжкість перебігу АтД. Однак на цьому діагностичний пошук не закінчується. Наступним етапом є визначення причин захворювання у кожної дитини.

З цією метою проводять специфічну алергодіагностику. Вона повинна включати алергологічний анамнез із веденням щоденника харчування та шкірні тести, а за неможливості їх здійснення – методи специфічної алергодіагностики in vitro.

Протягом останніх років на багатьох міжнародних науково-практичних форумах головною метою профілактики АЗ визнають припинення еволюції «алергічного (атопічного) маршу» .

Нефармакологічна корекція передбачає усунення або зменшення впливу етіологічних чинників за допомогою режиму максимального оберігання від антигенного навантаження. Він включає індивідуальну гіпоалергенну дієту; гіпоалергенні умови побуту, санацію хронічних вогнищ інфекції в ЛОР-органах,  дегельмінтизацію хворого і членів його родини.

Правильно побудована дієта не лише обмежує надходження до організму алергенів, але й сприяє поліпшенню стану органів травлення, що, у свою чергу, підвищує ІТ до харчових алергенів. Якщо з різноманітних причин природне вигодовування неможливе, слід ретельно й виважено підійти до підбору штучного вигодовування. Абсолютно зрозуміло, що суміші, які містять гідролізат сироваткових білків або казеїну, значно менше сенсибілізують організм дитини, а високий ступінь гідролізу білка веде до майже цілковитої втрати здатності викликати алергічну реакцію. Для немовлят, які перебувають на штучному вигодовуванні, пропонується більш раннє введення підгодовування у вигляді овочевого пюре. Підбір овочів для приготування пюре повинен бути суворо індивідуальним. У разі введення до раціону харчування м’яса слід пам’ятати, що діти, хворі на АтД, реагують на екстрактивні речовини, що містяться у м’ясі, тому м’ясні бульйони варто виключити. Приготоване відварене м’ясо у вигляді м’ясного фаршу розводять овочевим відваром.

Соки дають лише свіжоприготованими. Перевагу віддають сокам з яблук, слив, чорниць. Недопустимо захоплюватися широким виключенням з дієти всіх відомих облігатних алергенів, потрібно виявляти «винний» алерген індивідуально і при цьому забезпечувати його рівноцінну заміну, щоб зберегти повноцінність раціону харчування дитини. гармонійно.
Переводити дитину на звичайне харчування без суттєвих обмежень можна через 10-12 міс після повного зникнення проявів АтД. Однак продукти, які підлягали виключенню, слід уводити поступово, почергово, повільно.
Поряд із раціональним харчуванням у лікуванні дітей, хворих на АтД, важливе значення мають правильна організація побуту дитини і догляд за нею. Насамперед потрібно виключити або обмежити експозицію до інгаляційних і контактних алергенів. Приміщення, де мешкає дитина, повинно часто провітрюватися, двічі на день підлягати вологому прибиранню. Слід різко обмежити у квартирі кількість колекторів пилу (килимів, м’яких меблів). Недопустиме утримування у квартирі домашніх тварин, рибок. Треба обмежити контакти дитини з подразниками (використання грубого вовняного чи синтетичного одягу, їдких засобів гігієни). Подразником може виступати висока чи низька температура, що провокує помірне потовиділення або різку сухість шкіри. Нігті на пальцях рук повинні бути коротко підстриженими, задля зменшення ушкодження шкіри при розчухуванні. Після душу чи ванни з прохолодною водою і нейтральним милом слід використовувати пом’якшувальні креми або олії.

Пошуки ефективних методів гальмування «атопічного маршу» і профілактики респіраторних алергозів тривають. Сьогодні доведено, що існує лише один метод, здатний змінити характер імунної відповіді, – специфічна алерговакцинація (САВ).

Тетяна Полич, лікар-алерголог дитячий КП «ПОДКЛ».

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

5 × 3 =