ВАЖЛИВІСТЬ СВОЄЧАСНИХ СТОМАТОЛОГІЧНИХ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ОГЛЯДІВ

 9 лютого – Міжнародний день стоматолога

Порожнина рота – дзеркало організму. Крім того, приваблива усмішка важлива для нормального спілкування. Для цього всі зуби повинні бути доглянутими, білими і рівними. Здорові зуби – це один із важливих показників загального здоров’я організму. Він вказує на нормальний баланс усіх вітамінів і мікроелементів. Але, на жаль, цим може похвалитися далеко не кожен. Багато хто поспішає списати всі зубні проблеми на погану генетику, екологію, вічні стреси тощо. Але без своєчасних заходів із профілактики захворювань зубів обійтись не можливо.  

Профілактика та гігієна зубів і порожнини рота передбачає правильну чистку з використання якісної зубної щітки і пасти, а також видалення нальоту і регулярний профілактичний огляд у стоматолога один раз на 6 місяців.

Основною ланкою в проведенні профілактичних заходів є амбулаторно-поліклінічні медичні організації. Перш за все, це здійснення профілактичних оглядів дільничними терапевтами, сімейними лікарями та лікарями загальної практики, проведення масового скринінгу серед населення, лабораторні та інструментальні методи діагностики. Від якості реалізації першої ланки залежать результати всіх наступних. Причому на ефективність більш за все впливає підготовленість лікарів з онкології. Домогтися єдиного рівня знань серед всіх лікарів загальної лікувальної мережі, що дозволяло хоча б запідозрити наявність злоякісного новоутворення, завдання дуже складне. Новоутворення органів порожнини рота людини відносять до видимих, тобто доступних спостереженню неозброєним оком утворень. Здавалося б, їх діагностика повинна здійснюватися на найбільш ранніх стадіях розвитку і досягати 100%. Однак, на жаль, це не зовсім так. Статистика стверджує, що у 61% хворих рак порожнини рота і ротоглотки виявляють на III, IV стадіях хвороби, а смертність серед таких хворих в Україні становить 75%. Наймовірніше, причинами пізнього виявлення раку органів порожнини рота можна вважати: по-перше, вину самого хворого, пов’язану з пізнім зверненням до лікаря – зазвичай тільки після появи вираженого больового симптому, або при тривалому самолікуванні і відсутності позитивного ефекту. По-друге, низький рівень санітарних знань. По-третє, недостатній досвід лікарів у діагностиці передпухлинних станів слизової оболонки порожнини рота і, як наслідок, – тривале лікування без виявлення й усунення причини захворювання. Відсутність у лікаря при первинному контакті з хворим онконастороженості призводить до ігнорування адекватних діагностичних заходів (проведення цитологічних досліджень, консультації з фахівцем); а також до неправильного трактування патологічних змін на слизовій оболонці ротової порожнини при наявності виразки і як результат – тривале лікування і спостереження пацієнта. По-четверте, відсутність планових профілактичних оглядів населення. Завдання лікаря-стоматолога полягає у визначенні ранніх клінічних проявів, що характеризуються як передракові, прийняття правильних рішень щодо їх лікування і оптимальних термінів спостереження. Частота виявлення цієї патології спонукає нас говорити про важливість онконастороженості і обов’язкового проведення ретельного обстеження всієї порожнини рота кожного хворого, як при первинному огляді, так і при завершенні лікування. Діагностика передракових захворювань вимагає від лікаря глибоких теоретичних знань, великої уваги і скрупульозності при огляді хворих. Але, на жаль, кваліфікація лікарів в цьому сенсі не завжди буває достатньою.

Оглядовий або лікуючий лікар, щоб не пропустити елементи ураження, повинен чітко дотримуватися алгоритму обстеження. Його можна представити таким чином:

• анкетувати пацієнтів перед прийомом на предмет виявлення ризиків виникнення передракових або онкологічних захворювань слизової оболонки порожнини рота і червоної облямівки губ;

• уважно збирати скарги, а при зборі анамнезу виявляти наявність впливу будь-яких дратівливих факторів на СОПР;

• уважно оглядати як шкірні покриви, так і всі відділи порожнини рота, а саме щоки, ретромолярний простір, м’яке і тверде піднебіння, всі поверхні язика, дно порожнини рота, лімфатичні вузли;

• при виявленні елемента ураження оглядовий лікар повинен звернути на це увагу лікуючого лікаря, спробувати визначити морфологічний елемент і поставити попередній діагноз;

• незалежно від впевненості в правильності поставленого діагнозу лікар мусить проконсультувати такого пацієнта у завідувача відділенням і спільно вирішити питання тактики ведення хворого, призначити адекватне лікування і визначити його допустимі терміни;

• у разі утруднення діагностики хворого необхідно направити на консультацію на кафедру терапевтичної стоматології в стоматологічний центр;

• після постановки діагнозу хворого слід взяти на диспансерний облік.

Обов’язковим є огляд лікаря-стоматолога двічі на рік. Це попереджає онкологічні захворювання порожнини рота та щелепно-лицьової системи, їх виявлення на ранніх стадіях. Захворювання тканин парадонту та слизової оболонки швидко прогресують, як і множиний карієс. Тому своєчасні стоматологічні профілактичні огляди допомагають зберегти найцінніший скарб нашого життя – здоров’я.

Сергій Іщенко, лікар-стоматолог вищої категорії КП «Кременчуцький обласний клінічний шпиталь для ветеранів війни».

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

3 + eight =