ТОЛЕРАНТНІСТЬ СПРИЯЄ ДУШЕВНОМУ СПОКОЮ

16 листопада – Міжнародний день толерантності

Душевний спокій є одним із найвищих задоволень, що здатна відчувати людина. Його відсутність може перетворити  життя на нестерпні тортури. Я переконана: людина, яка насолоджується спокоєм душі, є щасливішою за володаря найкоштовніших скарбів у світі.

    То що ж потрібно робити (чи не робити) для того, щоб душевний спокій став для нас звичним відчуттям? Як досягти цього чарівного стану, та ще й навчитися утримувати  його якнайдовше? Наявність чи то фізичного, чи то психічного здоров’я ніколи не помічається людиною, аж поки вони не втрачаються.

   Є багато чинників, здатних порушити душевний спокій. Наприклад, надмірний об’єм інформації негативного змісту. Телебачення, радіо, преса, інтернет активно сприяють надходженню до нашого мозку надмірних доз негативу, внаслідок чого виникають пригніченість, тривога, неспокій, роздратованість, розлади сну. Шкідливими є й так звані “розважальні шоу”, що вирують вульгарністю й цинізмом замість того, щоб чистим джерелом здорового, вдалого гумору  зцілювати  душу людини , живити й бадьорити її. Додайте до цього постійно зростаючий темп навчання та професійної діяльності, коли людина вимушена все робити якнайшвидше: опановувати комп’ютерну грамотність, іноземні мови, суміжні професії в максимально стислий термін. Вона безглуздо “галопує” більшість часу свого життя, “забуває” насолоджуватися чудовим “тут і зараз”. Натомість або пірнає в тугу про “щасливе минуле”, або тремтить перед “жахливим майбутнім”. Таким чином опиняється в міцних лещатах депресії та  різноманітних фобій. А тим часом підсвідомо зростають категоричність, нездатність до розумних компромісів, агресія.

   Але, на щастя, існують і позитивні чинники, що сприяють душевному спокою. І найважливішим із них є толерантність. Тотожними за змістом до цього іноземного слова є: терпимість, терплячість, смиренність, прийнятність, невимогливість, поблажливість, довготерпіння, лагідність.  Чому я надаю саме толерантності найважливіше значення? Тому, що цю цноту може й повинна виховати в собі кожна людина, яка мріє насолоджуватися душевним спокоєм. Толерантність – це, насамперед,  спокійне відношення до переконань, вірувань, звичок в поведінці інших людей, що сприяє порозумінню, незважаючи на різницю інтересів та точок зору , без  застосування насильницьких дій, а переважно через роз’яснення та порозуміння.  Відомо, що коли люди стають здатними не тільки визнати свої помилки, а й права інших, бути коректними в політиці, помірними у висловлюваннях щодо іншої релігії, чуйними у спілкуванні, вміють поважно відноситися до навколишнього середовища, вони почуваються між собою дійсно рівними.

Тому толерантність є невід’ємним компонентом всякої любові, дружби й партнерства. Вона надає впевненості в тому, що все, що трапляється, є    найдоцільнішим.  

Ми можемо дуже відрізнятися один від одного в тому, наскільки легко непередбачувані обставини й події можуть позбавити нас душевного спокою. Тому кожному з нас вкрай необхідно пам’ятати про толерантність. Навчитися досягати цього душевного спокою насамперед через прийняття людей, речей та подій такими, якими вони є.

Пам’ятаймо завжди: “Все – на краще!”

Елла Молчанова, лікар – психіатр психіатричного відділення для дорослих  КП “ Обласний заклад із надання психіатричної допомоги ПОР”.

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

5 + eleven =