РОЗВИТОК САМОСТІЙНОСТІ МАЛЕНЬКОЇ ДИТИНИ

Сім‘я є першим мікрокліматом в якому дитина виховується та набуває соціальних умінь. Головні природні вихователі дитини це її батьки, основне завданням яких –  виростити зрілу та відповідальну людину. Виховання це складний процес, і які б якості батьки не намагалися розвивати у свого «чада», головне будувати виховання дитини на любові.

Одна із перших навичок, якій  треба навчити дитину –  бути самостійною і це перший крок  до розвитку самоорганізації, що в подальшому дозволить діяти без допомоги оточуючих, формувати здібність до прийняття рішень, вільно проявляти  свої думки, позицію та відстоювати свої інтереси.

Що може завадити у розвитку самостійності  малюка, як правило гіперопіка та страх батьків, але ж, ті хто приймає участь у вихованні, повинні  чітко усвідомлювати, що самостійність дитини зароджується в ранньому дитинстві і є індивідуальною  рисою. Перші самостійні дії поступово удосконалюються і ускладнюються під час ігор, занять, спілкування.

До закінчення періоду раннього дитинства (3 роки) малюк має оволодіти елементарними навичками самообслуговування: самостійно їсти за столом, проситися на горщик, одягатися та роздягатися, збирати після себе іграшки, витирати хустинкою ніс,  також в цей період дитина повинна мати можливість свободи вибору, а саме: одежі чи іграшок, улюбленого посуду для їжі, вибір дитячого майданчику для прогулянки тощо.

Насамперед дорослі мають пам’ятати, що обсяг самостійних дій дитини поступово збільшується, тобто поступово допомогу необхідно зменшувати. Навіть, якщо дитині потрібно набагато більше часу на виконання дії власноруч, ніж це зробили б дорослі – необхідно стримати власне нетерпіння та дати малюкові час. Багато батьків мало дають можливостей для розвитку самостійності свого малюка. Найчастіше через свою зайнятість вони воліють зробити за дитину самі, позбавляючи її можливості навчитися робити самій. Такі діти звикають до надмірної опіки, що сприяє формуванню відчуттів  безпорадності та самотності.

Проте у підлітковому віці батьки починають вимагати від цих дітей прояву самостійності. Але ж ця якість не може сформуватися сама собою!

Поради батькам, як привчити дитину до самостійності

  • Не квапте малюка, дозвольте йому самому зробити будь-що.
  • Підтримуйте ініціативу – хваліть за будь-які прояви самостійності.
  • Створіть безпечне середовище для розвитку. Замість того, щоб регулярно обмежувати дії дитини заборонами, приберіть всі потенційно небезпечні предмети з дитячого простору.
  • Дозвольте дитині самостійно робити вибір, не забуваючи про відчуття міри.
  • Визнайте право на помилку, не сваріть в разі невдачі.
  • Дайте зрозуміти, що будь-яка дія має свої наслідки.
  • Використовуйте вербальне підкріплення та вірте у свого малюка.
  • Запасіться терпінням та на власному прикладі демонструйте бажані приклади поведінки.
  • Не забувайте про ключовий принцип, яким варто керуватися при вихованні цілісної та самостійної особистості, – не «замість дитини», а «разом із дитиною».
  • Обмежте користування гаджитами у сім‘ї.

Оксана Іваненко, завідувачка Центру реабілітації дітей «Долонька добра» КП  «Полтавська обласна дитяча клінічна лікарня Полтавської обласної ради»

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

18 − 11 =