ПРОСТО ПРО СКЛАДНЕ: МЕХАНІЗМ ЗАРАЖЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ГЕПАТИТІВ

28 липня – Всесвітній день боротьби з гепатитами

Вірусні гепатити – найпоширенішими є гепатити А, В та С – відрізняються між собою перш за все шляхами передачі інфекції. Вірусний гепатит А має фекально-оральний шлях розповсюдження інфекційного агента. Вірус потрапляє в шлунково-кишковий тракт із забрудненими харчовими продуктами або з водою, а також через забруднені руки. Але органом, який страждає від потрапляння та розмноження вірусу є печінка. Найчастіше саме вірус гепатиту А може викликати масові захворювання та спалахи. Так, у 2019 році в Україні на вірусний гепатит А захворіло 3172 людей, показник захворюваності склав 7,51 на 100 000 населення країни, що на 15% більше ніж у 2018 році.

Прикладом розповсюдження вірусу гепатиту А водним шляхом є Полтавська область, де у 2019 році зафіксовано 265 випадків вірусного гепатиту А. Показник захворюваності – 19,03 на 100 000 населення (проти 2,9 на 100 000 населення у попередньому році). Більшість захворілих – мешканці Полтави. Вони пов’язували свою недугу з купанням у водоймах, які оточують місто. Нехтування елементарними правилами особистої гігієни може викликати небезпечне захворювання, одужати від якого – непроста справа. Профілактичні заходи прості: мити руки перед вживанням їжі, після туалету. Відпочиваючи на березі річки, в поході слід використовувати бутильовану воду. Необхідно також ретельно мити фрукти та овочі, не торкатися забрудненими руками харчових продуктів. До складу національного Календаря профілактичних щеплень імунізація проти вірусного гепатиту А внесена, як рекомендована, перш за все особам з низьким рівнем імунітету, працівникам харчової промисловості, особам, чия діяльність пов’язана з водозабезпеченням та водовідведенням.

Механізм зараження вірусними гепатитами В та С зовсім інший: вірус потрапляє безпосередньо в кров при проведенні ін’єкцій, різних оперативних втручань, при стоматологічних маніпуляціях, у манікюрних, педикюрних, тату-салонах. Тобто коли через пошкоджену шкіру вірус потрапляє безпосередньо в кров і там розмножується. При цьому також органом-мішенню є печінка.  

Гепатити В і С становлять особливу небезпеку для здоров’я людства, на них припадає 96% смертності від усіх видів вірусних гепатитів. Вони можуть довгий час протікати взагалі без будь-яких ознак захворювання, іноді десятиліттями, підвищуючи ризики розвитку хронічної форми хвороби.

Найбільш поширений гепатит В. Він є глобально недооціненою проблемою системи охорони здоров’я через надзвичайну стійкість у навколишньому середовищі і численні шляхи розповсюдження хвороби. За межами людського організму він зберігає здатність викликати інфекцію протягом семи діб. Рівень контагіозності (заразності) вірусу гепатиту В у 50-100 разів вищий, ніж у вірусу імунодефіциту людини. У дітей грудного віку, інфікованих гепатитом В, протягом першого року життя захворювання переходить у хронічну форму в 80-90% випадків. У дорослих хронічний вірусний гепатит В у 350 разів підвищує ризик розвитку цирозу і раку печінки через 10-15 років після інфікування.    

У високоендемічних районах можливе поширення гепатиту В від матері до дитини під час пологів (перинатальна передача). Другий розповсюджений шлях передачі вірусу гепатиту В – вплив інфікованої крові (горизонтальна передача). Передається через шкіру та слизові оболонки, якщо в здоровий організм потрапляє інфікована кров або рідини організму: слина, менструальні, вагінальні виділення, сім’яна рідина. Тобто, передача гепатиту В можлива під час статевого акту, нанесення татуювань, використання лез для гоління та інших подібних предметів, заражених кров’ю, а також під час стоматологічних, хірургічних, косметологічних процедур.

Звертаю увагу на те, що поява модних тенденцій на татуювання створює реальну небезпеку щодо інфікування вірусом гепатиту В. Тим більше, що наразі робота салонів та кабінетів, де проводяться татуажі, пірсинги, інші інвазивні процедури, не перевіряється контролюючими службами. Нерідкі також випадки, коли зазначені заклади працюють без дозволу, неофіційно, з недотриманням режиму знезараження інструментарію, голок, інших приладів. Це небезпечно!

Статистика свідчить також про те, що на вірусні гепатити В і С нерідко хворіють наркомани, які вживають наркотичні речовини шляхом внутрішньо венних ін’єкцій.

Необхідно відмітити, що Україна належить до країн із середнім рівнем розповсюдження гепатитів, в тому числі і вірусного гепатиту В.

В 2019 році в країні на гостру форму вірусного гепатиту В вперше в житті захворіло 1311 осіб, що складає 3,11 на 100 000 населення, хронічну форму захворювання вірусного гепатиту В діагностовано у 1560 мешканців України, показник 3,71 на 100 000 населення. Для порівняння: згідно з останніми наявними даними (після 2013 року), поширеність гепатиту В у країнах Європейського Союзу становить лише 1 випадок на 100 000 населення.

Вірусний гепатит В можна попередити з перших днів життя людини. Вакцинація всіх новонароджених проводиться, згідно з Календарем профілактичних щеплень, затвердженим Міністерством охорони здоров’я України, трьома дозами вакцини протягом першого року життя: у першу добу життя, у два місяці і в шість місяців. Це головний і найефективніший спосіб попередження інфікування гепатитом В, ефективність якого становить 95%. Вакцина проти гепатиту В використовується з 1982 року. У світі вже було використано понад 1 млрд. доз вакцин, що дозволило в багатьох країнах знизити показник хронічного інфікування дітей вірусом гепатиту В з 15% до 1%. Станом на 2014 рік 184 держави вакцинували дітей грудного віку проти гепатиту В, таким чином вакцинацією охоплено 82% дітей в світі.

В Україні, за даними електронно-статистичної форми «Укрвак», рівень охоплення вакцинами проти гепатиту В дітей до року станом на серпень 2017 року склав 42%, на кінець 2016 року показник дорівнював критичним 28,8%. Згідно з оцінками експертів ВООЗ, за показниками 2016 року Україна увійшла в ТОП-8 країн з найменшим охопленням вакцинацією дітей разом з Нігерією, Сомалі, Південним Суданом, Екваторіальною Гвінеєю, Центральноафриканською Республікою і Сирією.. Робота по підвищенню рівня охоплення щепленнями населення України є пріоритетним напрямком роботи в діяльності закладів охорони здоров’я.

Шляхи і фактори розповсюдження гепатиту С аналогічні вірусному гепатиту В. Статистичні дані свідчать про нестабільну епідемічну ситуацію щодо захворюваності на  вірусний гепатит С в країні, особливо хронічних її форм. В 2019 році в країні на гостру форму вірусного гепатиту С вперше в житті захворіло 473 людей, що складає 1,12 на 100 000 населення. Хронічну форму захворювання вірусного гепатиту С діагностовано у 5906 мешканців України. Показник захворюваності – 13,99 на 100 000 населення – найбільший серед усіх вірусних гепатитів. Вакцини проти гепатиту С наразі не існує. Єдиною профілактикою є здоровий спосіб життя.

При появі будь-яких скарг або ознак захворювання негайно звертайтеся до лікаря. Тільки він може направити на необхідні тестування, встановити діагноз та призначити лікування. І не нехтуйте щепленнями проти вірусного гепатиту В, це збереже життя та здоров’я.

Пам’ятайте, будь-яке інфекційне захворювання легше попередити, ніж лікувати!     

Лариса Коровіна,  завідувач відділення моніторингу та профілактики інфекційних захворювань Кременчуцького МВПЛД ДУ «Полтавський ОЛЦ МОЗ України», лікар-епідеміолог.                     

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

3 × 1 =