ПРОФІЛАКТИКА СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЙ

10 вересня – Всесвітній день запобігання самогубствам

Стрес є причиною чи не 90% всіх захворювань. Він послаблює імунітет, порушує роботу всіх систем і органів, у стані стресу відбувається порушення обмінних процесів. Змінюється маса тіла. Стрес просто «спалює» організм зсередини.

Все це згубно впливає на психологічний та фізичний стан людини. Виникають тривожність, депресія, неврози, сонливість, емоційна нестійкість та зміни настрою. Або навпаки – перезбудження, агресивність, безсоння, підвищена стомлюваність тощо. Поряд із цим стрес також слід розглядати як захисну реакцію організму на зовнішні впливи. За допомогою стресового реагування тіло мобілізує себе на самозахист, а також на пристосування до нової ситуації, адаптацію до неї.

Симптоми стресу: сильна стомлюваність, неуважність; дратівливість, агресія; тривожність, надмірне занепокоєння; безпричинні страхи; розлади пам’яті; регулярні фізичні недуги;  складнощі в стосунках у сім’ї або з близькими, проведення менше часу з ними; відсутність бажання повертатися/влаштовуватися на роботу або неефективність на роботі; відчуття відчуженості, малозначущості у суспільстві. Ваші особистісні якості та суспільні чинники можуть посилювати або послаблювати стресові реакції, впливаючи на їх тип, інтенсивність, тривалість та результат.

Зазвичай нам важко підготуватися до можливого стресу завчасно, ми тяжко переживаємо момент напруження. Але попередити «зрив» та підготувати себе до стресових подій, вийти «переможцем» зі стресової ситуації можна. Суспільна підтримка є важливим ресурсом збереження психологічної стійкості людини в стресових ситуаціях. Багато фахівців відзначають, що позитивне (доброзичливе та сприятливе) соціальне оточення (сім’я, друзі, колеги, група однодумців також може бути одним з найважливіших чинників стресостійкості людини. Ще один ресурс для підвищення стресостійкості – психологічна компетентність (тобто практична обізнаність) людини, рівень її психологічної освіченості й культури.

Що варто робити, аби опанувати стрес? Достатньо відпочивайте; якомога регулярніше їжте, пийте достатньо води; спілкуйтеся та проводьте час із родиною та друзями; обговорюйте проблеми із тим, кому довіряєте; займайтеся тим, що допомагає вам розслабитись (гуляйте, співайте, моліться, грайте з дітьми); робіть фізичні вправи; визначте безпечні способи, як допомагати іншим під час кризи, а також беріть участь у діяльності громади.

Чого не варто робити, аби опанувати стрес? Не вживайте алкоголь або інші психоактивні речовини і не куріть; не спіть увесь день; не працюйте без відпочинку і не розслабляючись; не відсторонюйтеся від друзів та близьких; не нехтуйте елементарною особистою гігієною; не скоюйте насильство.

І ще декілька корисних практичних порад, які допоможуть вам почуватися краще. Не соромтеся плакати! Наш організм однаково реагує на фізичний і душевний біль – сльозами. Емоційний виплеск зменшує вплив психотравмуючих факторів, зменшує ймовірність нервових розладів. Дозвольте собі забути про гендерні стереотипи («чоловіки не плачуть», «чоловіки повинні бути сильними» тощо). Спробуйте виробити корисні звички. Починайте свій ранок із ложки меду, розведеної у склянці теплої води, або води з лимоном, а також намагайтеся вживати «сонячні продукти» – овочі та фрукти. Щовечора робіть вправи для розслаблення м’язів плечового поясу, розминайте м’язи плечей, шиї, розтирайте руки, ноги.

Не забувайте відпрацьовувати кілька разів на день заспокоювальне дихання: вдихаємо носом, видихаємо ротом, видих має бути довший за вдих. Обмежуйте кількість інформації, що ви отримуєте та сприймаєте. Звертайте увагу лише на якісно важливі матеріали. Переглядаючи щоденні новини, фокусуйтеся на позитивних сюжетах, не концентруйтеся на негативні. Слід пам’ятати, що в багатьох ЗМІ існують свої «прийоми»:  матеріали негативного та скандального характеру задля створення емоційних повідомлень. Водночас пам’ятайте, що повна відсутність важливої, критично виваженої інформації може посилювати вашу невпевненість.

Більше контактуйте із тваринами, це дуже позитивно впливає на внутрішній стан людини, полегшує напруження. До найвідоміших терапій можна віднести іпотерапію (коні) та каністерапію (собаки).

Якщо ваш товариш засмучений, не проходьте повз нього, запитайте що сталося: «Як ти себе почуваєш?», «Що я можу зробити для себе зараз, щоб покращився твій настрій?». Навіть у найважчій ситуації можна зробити для себе і своїх друзів щось приємне (чи хоч би помріяти про це, дати/отримати добру пораду). Якщо ви не відчуваєте покращення свого емоційного стану, без остраху звертайтеся за консультацією до психолога. І пам’ятайте, сильна людина не соромиться звернутися за допомогою. Дуже часто вирішення складної задачі досягають саме ті, хто вчасно звернувся по допомогу. Дбайте про своє психічне здоров’я!

Михайло Бондар, лікар-психіатр ПКЛВ для дорослих  КНП «Лікарня інтенсивного лікування м Горішні Плавні»

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

eighteen − eighteen =