ПРОФІЛАКТИКА НЕБАЖАНОЇ ВАГІТНОСТІ ТА ІНФЕКЦІЙ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ СТАТЕВИМ ШЛЯХОМ

У відповідності до визначення ВООЗ, «планування сім’ї» включає в себе комплекс заходів, спрямованих на вирішення кількох задач: уникнути настання небажаної вагітності; мати тільки бажаних дітей; регулювати інтервали між вагітностями; контролювати вибір часу народження дитини в залежності від віку батьків; встановлювати кількість дітей в сім’ї.

Саме тому особливо важливим є вибір ефективних методів контрацепції, застосування яких дозволяє регулювати народжуваність, головним чином, шляхом попередження небажаної вагітності.

Сучасна медицина пропонує безліч різних методів, що дозволяють попереджати незаплановану вагітність. Види і методи контрацепції відрізняються між собою механізмом дії, ефективністю і способом їх використання, а також додатковими (неконтрацептивними) позитивними властивостями.

Вибір методу контрацепції значною мірою визначається його ефективністю у попередженні небажаної вагітності, що, в свою чергу, залежить не тільки від ступеня захисту, гарантованого тим чи іншим методом, але також і від того, наскільки систематично і правильно він застосовується. Розуміння і урахування цих особливостей дає можливість підібрати засіб попередження вагітності відповідно до індивідуальних потреб.

Метод розпізнавання фертильності – природний, заснований на визначенні часу овуляції, яка в нормі відбувається на 14-й (+ / – 2) день циклу, і обмеженні статевого життя в період можливого зачаття (з 10-го по 17-й день циклу).

Існує декілька варіантів цього методу: календарний, симптотермальний, метод стандартних днів, метод цервікального слизу.

Гормональний метод контрацепції базується на використанні біологічних механізмів дії організму і спрямований на запобігання запліднення яйцеклітини. Розрізняють такі види гормональних контрацептивів: комбіновані (естроген-прогестагенові), комбіновані: оральні, комбіновані ін’єкційні, гормональний пластир, вагінальне кільце, прогестагенові, протизаплідні таблетки, прогестагенового ряду, прогестагенові ін’єкційні контрацептиви, імплантати, внутрішньоматкова система (ВМС).

Метод лактаційної аменореї – це природний спосіб контрацепції, заснований на використанні періоду відсутності овуляції протягом виключного грудного вигодовування протягом перших 6 місяців після народження дитини. Ефективність при правильному застосуванні становить близько 98%

Внутрішньоматкові контрацептиви – це введення в порожнину матки різних за формою і розмірами контрацептивів (спіралей), виготовлених з біологічно інертних матеріалів (поліетилен, матеріали з мідною або срібною опліткою, з покриттям кристалічним прогестероном). Введена спіраль посилює перистальтику (рух, скорочення) маткових труб, що призводить до прискореного проходження яйцеклітини по трубах (замість 6 – 8 днів за 1 день), і цим зменшується можливість запліднення. У разі запліднення яйцеклітина потрапляє в гормонально непідготовлене середовище ендометрію матки, і введена спіраль механічно заважає її прикріпленню до стінок матки.

Бар’єрна контрацепція фізично перешкоджає надходженню сперматозоїдів у піхву або в шийку матки. Це чоловічі й жіночі презервативи, діафрагми, ковпачки, губки, сперміциди.

Добровільна хірургічна стерилізація грунтується на перев’язці маткових труб у жінок або сім’явивідних протоків у чоловіків (за медичними показаннями). Розрізняють два види стерилізації: жіночу та чоловічу.

Запальні захворювання статевої системи призводять до порушень репродуктивної та сексуальної функцій, а також негативно позначаються на нервовій, серцево-судинній, ендокринній системах організму.

Дуже часто виражені симптоми мають тільки гострі запальні захворювання, хронічні ж запалення можуть протікати без яскраво вираженої клініки. Більшість жінок не надають великого значення невеликому свербінню, печінню або виділенням. Вони займаються самолікуванням або зовсім ігнорують захворювання, яке тим часом набуває хронічної форми. А будь-який хронічний процес вважається вже серйозною загрозою для жіночого здоров’я, призводить до безпліддя, позаматкової вагітності, тазових болів, заподіює страждання жінкам.

Крім загальновідомих інфекцій, що передаються переважно статевим шляхом, причиною запальних процесів органів репродуктивної системи людини часто є так звані умовно-патогенні мікроорганізми.

Збудники

Умовно-патогенні мікроорганізми можуть викликати, а можуть і не викликати захворювання, при цьому їх наявність не завжди вказує на необхідність лікування. Саме до таких умовно-патогенних мікроорганізмів належать деякі генітальні мікоплазми.

Серед генітальних мікоплазм, які є причиною розвитку запальних захворювань сечостатевої системи, найбільш часто при обстеженні виявляють таких збудників: Mycoplasma genitalium, Mycoplasma hominis та Ureaplasma urealyticum. З перерахованих збудників на сьогоднішній день доведено, що тільки Mycoplasma genitalium є абсолютним патогеном – тобто мікроорганізмом, виявлення якого потребує лікування.

Генітальні мікоплазми можуть викликати у жінок: запалення слизової оболонки вульви (вульвіт), піхви (кольпіт), шийки матки (цервіцит), викликати запальні захворювання органів малого тазу (аднексити, сальпінгіти та ін.), патологію перебігу вагітності, запальні ускладнення після пологів і абортів.

У чоловіків мікоплазми викликають: запалення передміхурової залози (простатит), запалення яєчка (орхіт) і придатка яєчка (епідидиміт), порушення якості сперми. У осіб обох статей: запалення слизової оболонки сечівника (уретрит), сечового міхура (цистит) і деякі інші.

Шляхи передачі

Основним шляхом передачі генітальних мікоплазм є незахищені статеві контакти, в тому числі і орально-генітальні. Також генітальні мікоплазми можуть вражати дітей при народженні – під час проходження ними родових шляхів інфікованої матері (вертикальний шлях) – з розвитком запальних захворювань дихальної системи (пневмонії тощо), нервової системи (менінгіт та ін), деяких інших систем організму.

Можливі наслідки

Мікоплазмові інфекції спричиняють захворювання не у всіх, оскільки провідна роль належить імунодефіцитам. Проблемне харчування, погана екологія, малорухливий і стресовий спосіб життя та інші причини негативно позначаються на нашій імунній системі, яка слабшає і їй стає важко протистояти різним інфекційним агентам.

У нормі у здорової людини організм, зокрема сечостатева система, функціонує таким чином, щоб перешкоджати потраплянню чужорідних мікроорганізмів. У жінок головну роль відграє рН біоценозу піхви. У нормі кисле середовище перешкоджає появі і розмноженню умовно-патогенної флори. У чоловіків подібну роль грає секрет, що виділяється різними залозами, зокрема передміхуровою залозою. При різних захворюваннях, порушеннях мікрофлори піхви ефективність місцевого захисту різко знижується, що дозволяє збудникам розмножуватися без перешкод.

Для жінок, які планують вагітність, при виявленні U.urealyticum і / або M.hominis навіть у низьких титрах і при відсутності ознак запалення, необхідне лікування. Існує велика кількість досліджень і доказів негативного впливу генітальних мікоплазм на перебіг і результат вагітності, пологів та післяпологового періоду.

Тільки своєчасне звернення до лікаря, правильна діагностика і лікування можуть гарантувати повне одужання і відсутність можливих ускладнень.

Алла Гронська, лікар акушер-гінеколог кабінету «Планування сім’ї» КП «2-а МКЛ ПМР»

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

8 + fourteen =