ПРОФІЛАКТИКА ЛЕПТОСПІРОЗУ

У цьому році на Полтавщині зареєстровано вже 3 випадки лептоспірозу у Лохвицькому, Шишацькому, Чорнухинському районах. Медикам вдалось врятувати життя двом хворим. Але останній випадок, який трапився у серпні цього року у Чорнухинському районі, закінчився трагічно. Хворий заразився на лептоспіроз у р. Удай, де щодня ловив рибу і був покусаний водяним щуром. Захворювання мало гострий перебіг, хворий займався самолікуванням, але коли вже втратив свідомість, був госпіталізований до лікарні. Та було вже занадто пізно. Розслідування даного випадку, що проводилося фахівцями ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України», підтвердило наявність збудника лептоспірозу серед мишоподібних гризунів.

Лептоспіроз – це особливо небезпечне інфекційне захворювання, яке все частіше і частіше трапляється як в області, так і в Україні завдаючи значних соціально-економічних збитків.

Це захворювання з переважним ураженням капілярів печінки, нирок і нервової системи, що супроводжується загальною інтоксикацією, гарячкою та може перебігати з жовтяницею, геморагічним синдромом і нирковою недостатністю.

У останні роки в Україні спостерігається ріст захворюваності і почастішання важкого перебігу з летальністю, яка зросла в 10 разів, а також відмічається тенденція до урбанізації лептоспірозів. Найбільш поширений лептоспіроз у західних і центральних областях України. Щорічно в Україні реєструється понад 300 випадків на лептоспіроз, який призводить до загибелі близько 80 людей.

Ретроспективний аналіз захворюваності на цю особливо небезпечну хворобу за останні 15 років свідчить про те, що в області за 2004-2016 роки було зареєстровано 244 випадки лептоспірозу з найбільшою кількістю у 2004 році – 70 випадків, у 2005 – 40, у 2007 – 29, 2014 – 14, у 2016 – 8, 2017 – 2, 2018 – 3, за 8 міс.2019 р. – 3. Отже, випадки захворюваності на лептоспіроз в області реєструються щорічно.

За даними багаторічних епідеміологічних спостережень та лабораторних досліджень, які проводились державною санепідслужбою області, а нині ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України», в нашій області визначено природні осередки цього захворювання в басейнах річок Сула, Псел, Ворскла, які сформувалися на території дванадцяти районів: Глобинський, Котелевський, Лохвицький, Лубенський, Миргородський, Оржицький, Пирятинський, Полтавський, Семенівський, Хорольський, Новосанжарський, Кобеляцький, а також за їх межами. Тобто географія регіонів постійно збільшується.

Збудниками цього захворювання є різноманітні лептоспіри (близько двохсот сироварів). Ці мікроби є вологолюбними. Вони у воді прісних водойм зберігаються до 1 місяця, у вологому ґрунті – до 10 місяців. Добре витримують низькі температури, виживають у льоді. Однак моментально гинуть при кип’ятінні, у кислому середовищі, на цукрі та чутливі до дезінфікуючих розчинів, зокрема хлоровмісних.

Відносно джерел збудника лептоспірозу. І на цьому ми хочемо звернути особливу увагу в плані біобезпеки. Природним резервуаром збудників є дикі гризуни (сірі та чорні пацюки, полівки, водяні щури, домові миші), свійські та промислові тварини (свині, песці, нутрії, собаки, рідше – велика рогата худоба). Тварини хворіють на лептоспіроз або переносять його безсимптомно. Вони виділяють збудників із сечею, забруднюючи довкілля і утворюючи природні осередки. Тварини заражаються через воду, корми, а також статевим шляхом.

Хвора людина виділяє мало лептоспір у довкілля і епідеміологічного значення не має.

Основний механізм і шлях передачі інфекції – фекально-оральний, який  реалізується переважно водним шляхом (пиття води з малих водойм, заковтування під час купання). Людина може заразитись також при вживанні продуктів, забруднених виділеннями гризунів (переважно овочі і фрукти, зрідка молока чи м’яса). Тому на цей фактор передачі інфекції необхідно звернути особливу увагу, враховуючи ті проблеми, які мають місце з антисанітарією, недотримання санітарних норм і правил на різних об’єктах, в тому числі – в побуті, відсутність дератизаційних заходів тощо.

Трапляється й контактне зараження при догляді за хворими тваринами, їх забої, у разі укусу інфікованими гризунами чи іншому пошкодженні шкіри, а також під час риболовлі, косовиці, ходіння босоніж на лузі тощо.

В організм людини мікроби потрапляють навіть не через пошкоджену слизову оболонку рота, носа, очей і це часто відбувається під час купання у водоймищах або на риболовлі.

Лептоспірози спостерігаються особливо під час теплих сезонів (влітку та  восени), коли частіше існують умови для зараження людини забрудненими водоймами, виділеннями гризунів. Забрудненню водойм сприяє також антисанітарія, яка, нажаль, панує повсюди та приваблює гризунів. Але при антисанітарному стані територій населених пунктів, приміщень різних об’єктів,  особливо торгівельних, харчових та інших, коли створюються умови для гризунів, заразитись на лептоспіроз можливо в будь-який період року. Тому заходи боротьби з гризунами (дератизація) мають бути на контролі органів місцевої влади кожного населеного пункту та виконання їх на об’єктах різних форм власності і в побуті. Це дуже важливо в плані профілактики.

Відносно клінічних проявів. Інкубаційний період коливається від 6 до 20 днів, а в середньому 6-8 діб від моменту потрапляння збудника лептоспірозу в організм людини. При лептоспірозі вражається печінка, нирки, кровоносні капіляри, нервова система. В більшості випадків захворювання починається гостро, температура підвищується до 38-40℃, а в окремих випадках перевищує ці показники. Обличчя почервоніле, одутловате, різке почервоніння очей, може з’явитись герпес. Температура тримається від 3-ох до 14-ти днів. Загальний стан хворого тяжкий, турбує ломота у всьому тілі, головний біль, нудота, блювання, з’являються розповсюджені м’язові болі, особливо в ікроножних м’язах, хворий навіть не може утриматись на ногах. Симптом болі у м’язах і коли навіть легкий дотик до них підсилює біль є типовими проявами лептоспірозу. Найбільш тяжкий прояв цього захворювання має перебіг у вигляді наростаючої жовтухи і ниркової недостатності. Вражається також нервова система. Постійний головний біль, безсоння, марення, втрата свідомості та інші прояви. Людина хвора на лептоспіроз не становить небезпеки для оточуючих, але успішне лікування її можливо лише в умовах лікарні при своєчасній госпіталізації. Тому, часто хворі не звертаються своєчасно за медичною допомогою та займаються самолікуванням, що і призводить до трагічних наслідків.

У зв’язку з трагічним випадком, що трапився в Чорнухинському районі  в селі Нетратівка  фахівцями  лабораторії особливо небезпечних інфекцій ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України»  було проведено епізоотологічне обстеження території села Нетратівка в районі р. Удай,  де люди постійно займаються риболовлею. Під час обстеження були відібрані проби води з р. Удай та  відловлені гризуни, в яких лабораторно виявлено збудники лептоспірозу. Отже, цю територію можна вважати ензоотичною щодо лептоспірозу.

Відносно порад. При проявах цього захворювання необхідно негайно звернутись за медичною допомогою, не займатись самолікуванням. Дбати про термічну обробку харчових продуктів і води перед споживанням, дотримання правил особистої гігієни та умов праці, не використовувати водоймища для купання, які забруднені або не мають на це дозволів, не допущення забруднень водоймищ необробленими стоками тваринницьких ферм, запобігання забруднення харчових продуктів гризунами, споживати м’ясо-молочну продукцію лише після ветеринарно-санітарної експертизи. Важливого значення набуває проведення дератизаційних робіт на об’єктах різних форм власності та в населених пунктах суцільної дератизації, якісної санітарної очистки населених пунктів, підвищення рівня санітарної культури населення, благоустрій і очистка забруднень рекреаційних зон, які використовуються для відпочинку і оздоровлення населення, створення належних умов праці в сільському господарстві, дотримання ветеринарно-санітарних правил на харчових та інших об’єктах і в побуті.

В ендемічних щодо лептоспірозу територіях під час роботи на залитих луках, торфорозробках, в місцях сінокосів, на бойнях і м’ясокомбінатних цехах,  при риболовлі обов’язково використовувати захисний одяг (гумові чоботи, рукавиці, фартух).

З метою підвищення епіднастороги медичних працівників щодо виявлення випадків захворювання на лептоспіроз, недопущення діагностичних помилок, своєчасного проведення відповідних діагностичних лабораторних досліджень та проведення профілактичних заходів мають бути підготовлені з питань клініки, лабораторної діагностики, лікування, епідеміології та профілактики лептоспірозу лікарів дільничної мережі (сімейних), лікарів терапевтів, лікарів інфекціоністів, епідеміологів, бактеріологів, працівників сільських амбулаторій, ФАПів.

Тож, дбаємо про своє здоров’я.

Заслужений лікар України, кандидат медичних наук, доцент Валентин Шаповал

Лікар епідеміолог  відділення особливонебезпечних інфекцій  ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України»   Світлана Пивовар

Зоолог лабораторії особливо небезпечних інфекцій Ірина Москаленко           

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

three + six =