ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ КЛІМАКТЕРИЧНИХ РОЗЛАДІВ

18 жовтня – Всесвітній день менопаузи

Що таке клімакс?

Клімакс – період фізіологічної перебудови організму біологічної особи, що характеризується поступовою інволюцією, згасанням функції статевої системи через вікові зміни. Спостерігається як у жінок, так і у чоловіків. У жінок він протікає гостріше і досить швидко (протягом 3-5 років), у чоловіків – м’якше і триваліше. По відношенню до жінок також вживають термін менопауза. Менопауза – це остання менструація в житті жінки. Лікарі визначають її ретроспективно – якщо остання менструація була рік тому, то вона і була менопаузою.

Коли він настає?

Між 45 і 55 роками. Середній вік – 51 рік. Але деякі жінки можуть відчувати передчасну менопаузу до 40 років. У більшості випадків лікарі не можуть сказати, чому це відбувається. Але іноді це проявляється через аутоімунні захворювання (хвороба Аддіcона), через вплив на організм хіміо- і променевої терапії при лікуванні раку або операції на яєчниках.

Які види у клімаксу?

Клімакс буває 4 видів.

Передчасний – виникає у віці 30-40 років.

Ранній – найчастіше в 41-45 років.

Своєчасний – в 45-55 років.

Пізній – проявляється старше 55 років.

Симптоми клімаксу

Ранні симптоми: приливи жару,озноб,підвищена пітливість,головні болі,підвищення або зниження артеріального тиску, пришвидшене серцебиття, дратівливість, сонливість, слабкість, занепокоєння, депресія, забудькуватість, порушення концентрації та уваги, безсоння, зниження лібідо, сухість у піхві, біль при статевих зносинах, сверблячка і печіння, нетримання сечі, сухість і ламкість нігтів, зморшки, сухість і випадання волосся. Пізні симптоми: серцево-судинні захворювання, постменопаузальний остеопороз, артрозо-артрити, деменція.

Використання замісної гормонотерапії ефективно впливає на вазомоторні симптоми (припливи, гіпергідроз (підвищене потовиділення), прискорене серцебиття тощо), нормалізує сон, покращує настрій і загальне самопочуття, а також попереджає розвиток атрофічних змін в урогенітальному тракті. При цьому призначення замісної гормонотерапії при менопаузальних симптомів або проявів урогенітальної атрофії протидіє деяким віковим метаболічним порушенням, особливо важливими з яких, безумовно, є дисліпідемія (порушення жирового обміну) і зниження мінеральної щільності кісткової тканини.

Після настання природної менопаузи у віці близько 50 років метою замісної менопаузальної гормональної терапії (МГТ) є збереження якості життя, підтримання нормального функціонування органів і тканин і збереження здоров’я на майбутнє.

Останнім часом велика увага приділяється не тільки наявності чітких показань для гормональної терапії, вихідного стану здоров’я жінок і оцінці факторів ризику зазначених захворювань, але також індивідуальному підбору дози, часу початку, режиму, шляхи введення гормонів, що в значній мірі визначає її ефективність і безпеку .

Доведено, що в постменопаузі низька доза естрогенів цілком достатня і забезпечує всі необхідні ефекти: усуває вазомоторні симптоми, сприятливо впливає на ліпідний профіль, перешкоджає втраті кісткової маси і при цьому не робить негативного впливу на метаболічні процеси в організмі і добре переноситься.

Мета МГТ у жінок в перименопаузі і постменопаузі – частково заповнити дефіцит статевих гормонів, використовуючи мінімально-оптимальні дози гормональних препаратів, здатні поліпшити загальний стан хворих, купірувати клімактеричні симптоми, забезпечити профілактику пізніх обмінних порушень. Слід дотримуватися так званої «тимчасової гіпотези терапевтичного вікна»: починати МГТ у віці молодше 60 років і при тривалості постменопаузи менше 10 років. У міру збільшення віку пацієнтки і тривалості постменопаузи доцільно зниження дози МГТ. Рекомендується призначення менопаузальних гормональної терапії (МГТ) жінкам в перименопаузі і постменопаузі для профілактики постменопаузального остеопорозу.

Ефективність замісної гормональної терапії клімаксу

Ефективність гормональної терапії залежить від тяжкості проявів клімактеричних розладів, наявності соматичних захворювань і правильного вибору препарату.

Ранні типові симптоми клімактеричного синдрому, як правило, починають зменшуватися вже до кінця першого місяця замісної гормональної терапії, стійкий ефект досягається до 4-6 місяця лікування, максимальний ефект – через 2-3 роки.

Таким чином, профілактика і лікування клімактеричних розладів, особливо обмінно-трофічних, крім замісної гормональної, вимагає проведення комплексних заходів, що включають не тільки режим праці, відпочинку та харчування, а й використання пероральних препаратів магнію в поєднанні з пиридоксином. Магній в поєднанні з пиридоксином дозволяє нівелювати негативні ефекти.

Світлана Сівакова, лікар-акушер-гінеколог КП «4-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради»

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

two × 3 =