ПРОФІЛАКТИЧНІ ЩЕПЛЕННЯ: ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Відомий хірург, гордість української медицини Микола Пирогов стверджував: «Фунт профілактики дорівнює пуду лікування». Одним із основних методів запобігання інфекційним хворобам є профілактичні щеплен­ня. У довакцинальний період  смертність від дифтерії, кашлюка, кору становила майже 50 відсотків, а 40 відсотків людей, що перенесли поліомієліт, залишались інвалідами. Деякі інфекційні хвороби зустрічаються настільки рідко, що створюється ілюзія, ніби вони перестали бути небезпечними й захищатися від них більше немає потреби. Проте така благополучна епідеміологічна ситуація досягнута саме завдяки застосуванню вакцин.

Вакцинація (щеплення) – це спосіб масової профілактики інфекційних хвороб: вірусних (кору, краснухи, епідпаротиту, поліомієліту; гепатиту В) та бактеріальних (туберкульоз, дифтерія, кашлюк, правець, гемофільна інфекція). Науково доведено, що вакцинація – найефективніший метод профілактики інфекції. Нічого більш ефективного поки не винайдено. Сьогодні відомо вже 27 захворювань, від яких можна захиститися щепленням.

Кожна країна має свій календар щеплень, який розробляють із врахуванням епідеміологічної ситуації в регіоні, стану здоров’я дітей тощо. Наприклад, у країнах Європи (Німеччина, Швейцарія, Італія) проводяться обов’язкові профілактичні щеплення від 13 інфекційних захворювань, у США – від 16. В Україні планова вакцинація дітям проводиться проти 10 інфекцій: туберкульозу, дифтерії, кашлюку, правця, гемофільної інфекції, кору, краснухи, епідпаротиту, поліомієліту та гепатиту В.

Протягом трьох-шести місяців після народження немовля має материнські антитіла, які захищають його від інфекційних захворювань. Коли материнській захист зникає, діткам вводять вакцинні препарати (антигени) для вироблення власної захисної реакції. Коли вакцина потрапляє в організм, імунна система уважно вивчає її, запам’ятовує і починає виробляти спеціальні речовини для її знищення. Ці речовини діють вибірково, у людини виробляється специфічний імунітет. Вакцина «навчає» імунну систему, готуючи її до боротьби з «повноцінною» інфекцією. Деякі вакцини стимулюють розвиток імунітету з першого разу, інші доводиться вводити повторно. Це так звана ревакцинація – захід, спрямований на підтримку імунітету, виробленого попередніми щепленнями.

Таким чином, потрапляючи в організм, вакцини викликають таку ж перебудову імунної системи, яка відбувається в результаті справжнього зараження хворобою. Але людина при цьому не хворіє або хворіє в легкій формі. Як будь-який лікарський засіб, вакцина не може повністю виключити ризик розвитку побічних ефектів, проте ризик у тисячі раз нижчий, ніж наслідки перенесеної інфекції. Побічні реакції при проведенні планових щеплень зустрічаються нечасто. Можливе почервоніння місця введення вакцини, запалення лімфовузлів, алергічні реакції, підвищення температури тіла, поява симптомів захворювання. Це цілком закономірна реакція організму на чужорідні речовини. Зазвичай ці явища зникають через 2-3 дні без жодних наслідків для здоров’я дитини.

Вакцинуючись, ви точно знаєте, що на певний термін отримуєте високоефективний засіб захисту від інфекційної хвороби. Тобто вакцина – це гарантований захист від найнебезпечніших.  

Максим Коломієць, позаштатний міський педіатр, завідувач АЗПСМ №1 Центру ПМСД м. Горішні Плавні.

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

4 + 2 =