ПРО ВАЖЛИВІСТЬ ІМУНОПРОФІЛАКТИКИ В СУЧАСНОМУ СВІТІ

Останній тиждень квітня – Всесвітній тиждень імунізації

Профілактика багатьох інфекційних хвороб і ліквідація такого тяжкого захворювання, як натуральна віспа, стали можливими саме завдяки створенню вакцин. Нині перелік тяжких інфекцій, які можна контролювати засобами імунопрофілактики, поступово розширюється. Результати останніх наукових досліджень свідчать про те, що вакцини дають змогу запобігти розвитку близько 60 інфекційних захворювань.

При цьому досі висловлюється чимало протиріч щодо доречності та безпечності специфічної імунопрофілактики (вакцинації) населення. У засобах масової інформації періодично повідомляють про жахливі випадки «можливих» післявакцинальних реакцій і ускладнень. Однак на думку фахівців (педіатрів, алергологів, імунологів) щеплення якісними вакцинами, проведене кваліфікованим медичним персоналом відповідно до встановлених правил здоровій на момент вакцинації людині є доцільним та цілком безпечним. Особливо це стосується  диференційованої вакцинації проти «керованих» інфекцій (кір, краснуха, паротит, кашлюк, тощо). І навпаки, відмова від щеплення через некомпетентність у подальшому призводить до тяжкого перебігу інфекцій – із розвитком ускладнень з боку різних органів і систем, як то безпліддя, сліпота, розумова відсталість, паралічі та інші важкі наслідки.

Імунопрофілактика – це метод індивідуального чи масового захисту населення від інфекційних хвороб шляхом створення чи підвищення імунітету. Вона може бути специфічною (вакцинація/імунізація), спрямованою проти конкретного збудника, та неспецифічною (активація імунної системи в цілому медикаментозними чи не медикаментозними засобами). Природна активна імунізація відбувається внаслідок контакту з мікроорганізмами під час інфекції, а природна пасивна імунізація – в разі потрапляння антитіл у плід через плаценту чи в організм новонародженого з молоком/молозивом матері.

Імунізація – найефективніший, економічно вигідний захист від інфекцій. Вона полягає у введенні штучного антигену в неагресивній формі, але в імунних зонах для захисту імунної відповіді та формування імунної пам’яті, забезпечує активну та пасивну біологічну стійкість до певних інфекційних захворювань.

Ревакцинація – захід, спрямований на підтримку імунітету, виробленого завдяки попереднім щепленням. Повторна імунізація сприяє досягненню вираженої імунної відповіді та підвищенню стійкості організму до збудника.

Зазначені заходи за координацією МОЗ України здійснюють місцеві органи охорони здоров’я із використанням засобів масової інформації. Імунізацію населення проти інфекційних захворювань проводять відповідно до Національного календаря щеплень, що регламентується наказами МОЗ України. Ефективність імунізації є найвищою в разі дотримання зазначених у календарі вікових строків вакцинації та ревакцинації.

Хоч вакцини і захищають людину від певних мікроорганізмів, жодна з них не дає 100-відсоткового ефекту. Попри безпечність сучасних вакцин, жодна з них не може абсолютно виключити ризик розвитку післявакцинальних реакцій та поствакцинальних ускладнень.

Останніми роками збільшилась кількість осіб з імунодефіцитними порушеннями, алергічними захворюваннями, для яких характерна слабка або змінена імунна відповідь на вакцинальний агент. Це значно знижує ефективність вакцинопрофілактики та створює передумови формування небезпечної епідемічної ситуації, і таким чином впливає на результати основної мети імунопрофілактики – захисту як окремих осіб, так і всього населення від «керованих» життєво небезпечних інфекцій.

Одним із найбільш безпечних, економічно обґрунтованих і ефективних засобів запобігання смертності та покращення якості життя населення є імунізація.

Тамара Воробйова, районний лікар-педіатр КП «Полтавська ЦРКЛ ПМР».

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

3 + 15 =