ПРО ЛІКИ В НАШОМУ ЖИТТІ

До дня фармацевтичного працівника України

Чи може сучасний світ обійтися без лікарських засобів? Ні, оскільки вони використовуються не тільки для лікування хвороб, але і з метою профілактики, діагностики та модифікації фізіологічних функцій організму. Лікарські засоби дуже міцно інтегровані в соціум.

Ще стародавні цивілізації (шумери, єгиптяни, елліни) ототожнювали поняття ліки і отрути. У зв’язку з чим, дещо гіперболізуючи, можна стверджувати, що історія людства, медицини і вивчення ліків – це постійне протистояння між благом, яке несуть ліки, і його негативними властивостями. У певні періоди, завдяки успіхам у сфері науки та нових технологій, у людства з’являлася ейфорія від успіхів фармакології та фармації. Протверезіння ж наступало раптово, коли виявлялася резистентність патогенних мікроорганізмів до антибіотиків, виникали виразки і шлункові кровотечі від ацетилсаліцилової кислоти тощо. На жаль, прикладів таких безліч.

В інструкції до будь-якого препарату зазначено, коли показано і протипоказано його застосування, з якими ліками його можна або не можна використовувати, особливості застосування препарату за наявності у людини інших захворювань, побічна дія лікарського засобу. При цьому слід зазначити: якщо терапевтична дія препарату обов’язкова, то побічні реакції можуть або виникнути, або ні. Тим не менш про потенційні несприятливі наслідки застосування лікарських засобів має бути проінформований лікар, який призначає препарат, провізор (фармацевт), який відпускає його з аптеки і, звичайно, пацієнт, який приймає ліки.

Відразу ж розвіємо міф про те, що існують абсолютно безпечні ліки. Навіть висока якість препарату не є гарантією того, що лікування не матиме несприятливих наслідків. Будь-який лікарський засіб є хімічною речовиною, яка тим чи іншим чином взаємодіє з організмом, що може стати причиною виникнення побічних реакцій

Виникає питання: якщо препарат потенційно небезпечний, можливо, його не варто застосовувати? Справа в тому, що відмова від лікування приховує в собі ще більшу небезпеку, ніж прийом препарату. Наприклад, не лікувати ішемічну хворобу серця або туберкульоз не можна. Однак, практично у всіх пацієнтів із перших годин, днів лікування нітратами (нітрогліцерин, нітросорбід і ін.) виникає головний біль, при використанні протитуберкульозних препаратів збільшується рівень печінкових ферментів, від деяких протиалергічних лікарських засобів виникає сонливість. Проте це не означає, що слід відмовитися від застосування цих лікарських засобів, оскільки з часом зазначені побічні реакції зникають або самі у процесі лікування, або після закінчення курсу лікування. Стан пацієнтів нормалізується і самопочуття поліпшується. Навіть нешкідливі препарати, наприклад, вугілля активоване, інші сорбенти для лікування кишкових токсикоінфекцій при тривалому застосуванні можуть стати причиною таких небажаних побічних реакцій як порушення всмоктування, перетравлювання їжі, закрепи. Всіма улюблені “вітаміни” насправді є вітамінними препаратами, тобто ліками з усіма плюсами і мінусами. Їх, як будь-які медикаменти, не можна використовувати в більш високих дозах, ніж рекомендовано в інструкції. Особливо це стосується жиророзчинних вітамінних препаратів, надмірне накопичення яких в організмі може спричинити гіпервітаміноз, що супроводжується погіршенням, а не поліпшенням самопочуття. Препарати вітамінів групи Б часто викликають алергічні та токсичні реакції.

Перед початком застосування препарату лікар повинен повідомили пацієнта про те, які побічні реакції можуть виникнути і як проявитися. При цьому потрібно розпитати пацієнта, чи були у нього раніше алергічні реакції на медикаменти, продукти харчування, побутовий пил тощо,  щоб виключити ймовірність виникнення таких в процесі лікування. Щоб уникнути очікуваних (зазначених в інструкції) ускладнень фармакотерапії і досягнення оптимального результату від використання лікарського засобу, лікар зобов’язаний роз’яснити пацієнту, в якій дозі і з якою періодичністю слід застосовувати ліки, які лікарські засоби можна, а які не можна застосовувати одночасно з призначеним препаратом. Також доцільно пояснити хворому, в який час доби, до, під час або після їжі, а також з якими продуктами і напоями можна застосовувати препарат. Після бесіди з пацієнтом слід уточнити, чи правильно він зрозумів рекомендації лікаря, і які питання в нього виникли. Завдання пацієнта – неухильно дотримуватися вказівок лікаря. Якщо з якоїсь причини лікар не проінформував хворого про особливості майбутнього лікування, то пацієнтові слід самому розпитати лікаря про це, в тому числі, про виникнення можливих несприятливих наслідків, пов’язаних із застосуванням лікарських засобів.

Чи можливо взагалі уникнути виникнення побічних реакцій при застосуванні ліків? На жаль, у багатьох випадках – ні, навіть за умови, що всі учасники процесу лікування добре обізнані з його можливими несприятливими наслідками і було вжито всіх превентивних заходів щодо попередження їх виникнення.

Як же вчинити, якщо побічні реакції все ж виникли під час лікування, тим більше, в амбулаторних умовах? В першу чергу, слід припинити прийом ліків, у жодному разі не займатися самолікуванням і якнайшвидше звернутися до лікаря, викликати швидку допомогу. Саме лікар визначить, як потрібно правильно вчинити в кожному конкретному випадку. Іноді буває досить лише скасувати препарат, щоб прояви побічної реакції зникли. Однак нерідко доводиться використовувати інші препарати для усунення клінічних проявів побічних реакцій. На жаль, не рідкісні випадки, коли побічна реакція вимагає госпіталізації пацієнта, а в лікарняних умовах – продовження термінів лікування, проведення корекції стану за допомогою лікарських засобів і інших методів лікування.

Особливу небезпеку в плані несприятливих наслідків терапії представляє безвідповідальне самолікування. Уникнути самолікування неможливо, особливо, якщо йдеться про тривале застосування препаратів особами з хронічними захворюваннями. Наприклад, при лікуванні гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця, цукрового діабету та інших захворювань пацієнти роками, десятиліттями самостійно приймають ліки. Але одна справа, якщо мова йде про відповідальне самолікування, коли пацієнт приймає препарат, дотримуючись усіх рекомендацій лікаря, і зовсім інша, коли ліки застосовуються на власний розсуд без призначення лікаря, тобто проводитися безвідповідальне самолікування.

Займаючись безвідповідальним самолікуванням, люди досить часто роблять ряд типових помилок:  одночасно застосовують кілька препаратів під різними торговими назвами, які містять одну і ту ж діючу речовину;  використовують несумісні ліки;  приймають препарат або в занадто великих дозах, або в недостатній кількості, без врахування рекомендацій щодо тривалості курсу лікування, супутної патології.

На жаль, істотну роль у виникненні ускладнень лікарської терапії, особливо у випадку самолікування, відіграє реклама ліків. Використовуючи розрекламовані ліки без консультації з лікарем, людина найчастіше не знає, що вони не сумісні з одночасно прийнятими препаратами, продуктами харчування, напоями. Останнє може призвести до виникнення серйозних побічних реакцій.

Віта Могила, викладач основ фармакології з медичною рецептурою КВНЗ « Полтавський базовий медичний коледж»

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

19 − eight =