ПЕРВИННА ПРОФІЛАКТИКА ОСТЕОПОРОЗУ

20 жовтня відзначається Всесвітній день боротьби з остеопорозом

Остеопороз – це системне захворювання кісткової системи, характерними проявами якого є зниження кісткової маси, зміна її структури на мікрорівні, підвищена крихкість кісток.

В результаті прогресування остеопорозу можливий прояв остеопоротичних переломів, які виникають при невдалому русі, падінні, кашлі, без будь-якого видимого зовнішнього втручання.

Класифікація

Види остеопорозу:

– первинний остеопороз розвивається як самостійна патологія в період постменопаузи та в літньому віці;

– вторинний остеопороз розвивається в результаті супутніх соматичних захворювань (ендокринної та травної систем, крові, нирок тощо) або внаслідок прийому деяких ліків (кортикостероїдів, гепарину та ін.).

Первинний остеопороз кісток підрозділяється на 2 типи.

Перший тип (постменопаузальний остеопороз) характерний для жінок у віці від 50 до 70 років. Основними місцями переломів є тіла хребців, дистальні ділянки променевої кістки.

Другий тип (сенільний остеопороз) розвивається після 70 років. При сенільному остеопорозі, найчастіше, переломам піддаються тіла хребців і шийка стегна.

Також, до первинного остеопорозу відносяться ідіопатична і ювенільна форми захворювання.

Етіологія захворювання

Остеопороз — захворювання поліетіологічне, на розвиток якого впливають численні фактори: спадкова схильність, фізична активність, ендокринологічний статус, наявність соматичних захворювань, прийом ліків, вік.

Основні причини остеопорозу:

  • зниження вироблення естрогену в період менопаузи;
  • порушення процесів розсмоктування та формування кісткової тканини;
  • порушення фосфорно-кальцієвого обміну;
  • зміна гормонального фону (ПТГ, кальцитоніну, гормону росту, тиреоїдних гормонів, глюкокортикоїдів та ін.);

гіповітаміноз вітаміну D;

  • порушення процесів регуляції обміну речовин кісткової тканини (остеобласто- й остеокластогенеза).

Ювенільний (дитячий) остеопороз може розвиватися на тлі інших захворювань. Він може бути наслідком неправильного харчування, метаболічних порушень в кістковій тканині та інших причин нез’ясованої етіології.

Причиною розвитку вторинного остеопорозу можуть стати супутні хвороби:

  • нирок — синдром Фанконі, нирковий канальцевий ацидоз, хронічна ниркова недостатність;
  • крові — мієломна хвороба, гемофілія, лімфоми, лейкози, системний мастоцитоз, серповидноклітинна анемія й ін.;
  • нервової та кістково-м’язової системи — множинний склероз, епілепсія, -хвороба Паркінсона, м’язова дистрофія, інсульт, пошкодження спинного мозку.

Фактори ризику остеопорозу:

  • передчасна менопауза;
  • оваріоектомія;
  • остеопенія;
  • іммобілізація;
  • аменорея атлетів;
  • гіпервітаміноз вітаміну А;
  • нервова анорексія;
  • різке зниження маси тіла;
  • операції, проведені на шлунково-кишковому тракті;
  • післяопераційні ускладнення, що призвели до порушення всмоктування.

Клінічні прояви

Захворювання, як правило, не викликає хворобливих відчуттів, бо є прихованою патологією. Характерних клінічних проявів не існує. Найчастіше проявляються такі симптоми остеопорозу як: деформації хребта (поява “горба”) та біль в спині.

Тривалий час можуть залишатися невиявленими переломи тіл хребців, які є негативним наслідком розвитку остеопорозу.

Профілактика

Профілактика остеопорозу включає заходи, спрямовані на збільшення кісткової маси у молодих людей, підтримання необхідної кісткової маси у здорових людей старшої вікової групи, профілактику падінь і переломів у осіб з діагностованим переломом в анамнезі та з остеопорозом.

Профілактика остеопорозу:

  • адекватні фізичні навантаження (ходьба, танці) — рекомендовані молодим людям для набору кісткової маси та для підтримки мінеральної щільності кісток у здорових літніх людей;
  • помірне силове навантаження (пілатес, плавання й ін.) — рекомендовані для поліпшення координації та зміцнення м’язового корсета у літніх пацієнтів, що мають встановлений остеопороз або переломи в минулому;
  • вживання достатньої кількості вітаміну D і перебування під сонячними променями; дефіцит вітаміну D можна компенсувати за допомогою застосування його нативних форм — колекальциферолу й ергокальциферолу.

Харчування при остеопорозі потребує достатньої кількості продуктів, що містять вітамін D (лосось, сом, сардини, макрель, риб’ячий жир, вершкове масло, яєчний жовток, сметана, сир та ін.) і кальцій (молочні та кисломолочні продукти).

Для профілактики остеопорозу у жінок в період постменопаузи (до 60 років) рекомендована менопаузальна гормональна терапія. Вона здатна значно полегшити вазомоторні симптоми та вульвовагінальну атрофію, асоційовану з менопаузою. Профілактика гормональною терапією повинна проводитися під постійним і регулярним контролем з поступовим зниженням дози гормонального препарату.

Ольга Мосієнко, лікар – терапевт КНП «Машівська лікарня»

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

four − one =