ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ЕПІЛЕПСІЇ

26 березня – День підтримки хворих на епілепсію («Фіолетовий день»)

Епілепсія – це неврологічне хронічне захворювання, що зустрічається у 4-10 осіб на тисячу людей. Воно викликається ураженням сірої речовини кори головного мозку і супроводжується періодично повторюваними судомними нападами, змінами особистості та різними іншими ознаками. При наданні першої допомоги при епілепсії летальний результат наступає вкрай рідко.

Епілепсія умовно поділяється на дві форми: спадкову (чи з генетичною схильністю) або придбану.

У 60-70% хворих епілепсія вперше проявляється в дитячому віці. Розрізняють наступні її види: епілепсія немовлят (виникає до 1 року); дитяча (розвивається у віці до 6 років); юнацька (розвивається до 12-14 років).

Перебіг деяких видів епілепсії включає тяжке порушення розвитку дитини. Чим менший вік носія проблеми й чим пізніше вона діагностується, тим гірший прогноз розумового розвитку дитини. Видом епілепсії визначається і тактика лікування.

Причини епілепсії так само різноманітні, як і її прояви. До розвитку хвороби можуть призводити такі фактори й захворювання спадковість, травми при пологах, травми , вади розвитку головного мозку, пухлини головного мозку, порушення кровообігу головного мозку, алкогольна або наркотична залежність, інфекційні захворювання мозку (енцефаліт), менінгіт, інсульт, порушення обміну речовин, токсичний вплив різних речовин. Причиною епілепсії також можуть бути патології внутрішньоутробного розвитку (гіпоксія плода, недостатня маса тіла й ін.) або паразитарні ураження тканин головного мозку.

Приблизно в половині випадків причинами епілепсії є нез’ясовані чинники.

Епілептичний напад провокується надмірною активністю певних ділянок мозку. Зазвичай, при цьому клітини однієї з ділянок кори втрачають свою еклектичну стабільність, тим самим створюючи інтенсивний електричний розряд, що поширюється на інші тканини й дестабілізує їх функції. В результаті відбувається напад, що виявляється тими чи іншими симптомами (не завжди тільки судомами).

Перед початком нападу епілепсії у деяких хворих виникає стан, який називається аурою. Він може супроводжується незначним затьмаренням свідомості, легкими слуховими, нюховими або зоровими галюцинаціями, необґрунтованим неспокоєм, лихоманкою та іншими проявами. Характер симптомів аури варіабельний і вона не завжди має місце бути.

Характерними симптомами епілепсії є втрата свідомості; судоми й конвульсії; хрипкі крики; можлива поява піни; можливе нетримання сечі та калу після розслаблення м’язів.

Після нападу хворий приходить до тями, відчуває сплутаність свідомості, сонливість і слабкість через перенапруження м’язової системи.

У деяких випадках напади можуть бути клонічними (не супроводжуються напругою м’язів); тонічними (без характерних посмикувань); атонічними (супроводжуються розслабленням м’язів).

Ознаки епілепсії часто виявляються вогнищевими нападами. Вони бувають простими (не супроводжуються порушеннями свідомості); складними або, як їх ще називають, “скронева епілепсія” (з порушеннями або змінами свідомості й переходом в генералізований напад); вторинно-генералізованими (початок має вигляд судомного або безсудомного нападу, або абсанса з подальшим початком поширення судом на всі групи м’язів обох боків тіла).

У деяких хворих епілептичні приступи можуть супроводжувати галюцинації – зорові (зигзаги, іскри, скотома, геміанопсія або сформовані образи), нюхові, незвичайні смакові відчуття. Можливі також когнітивні порушення: дереалізація або деперсоналізація, порушення пам’яті, напади нав’язливих думок, відчуття вже баченого або вже пережитого, або ніколи не пережитого в комбінації з тугою і тривогою; складні поведінкові автоматизми: облизування губ, ковтання, жування, посмішка, потирання рук, переміщення в просторі (наприклад, на маршрутному таксі, пішки й т.п.), імітації ударів по м’ячу тощо; психічні порушення (частіше у хворих зі складними парціальними припадками або з вогнищевими ураженнями лобної та скроневої часток мозку).

Що провокує напад?

Серед найбільш поширених причин нападу можуть бути сильний стрес; відкритий вогонь; світлові ефекти; лихоманка; тривала перевтома й недосипання; соматичні захворювання; відчуття голоду або переїдання; прийом алкоголю і наркотичних речовин; надмірний прийом кофеїновмісних препаратів або напоїв; прийом деяких лікарських засобів та БАДів.

Епілептичний статус

Іноді захворювання проявляється таким небезпечним станом як епілептичний статус, при якому основні симптоми епілепсії відбуваються серіями. Через сильні судоми у хворого може виникати задуха і зупинятися дихання, відбуватися аспірація слини й крові. На тлі низки нападів розвивається ацидоз, що призводить до тяжких порушень гемодинаміки та мозкового кровообігу, аритмій, набряку мозку через гіпоксію.

Епілептичний статус є однією з найпоширеніших причин смертей від епілепсії. Саме тому цей стан потребує надання екстреної допомоги. Припинення дихання і порушення роботи серця можуть призвести до тяжких ускладнень і смерті хворого.

Особливості перебігу хвороби при вагітності

Розвиток епілептичних нападів на фоні вагітності несе загрозу здоров’ю матері та плоду у вигляді передчасного переривання гестації; більш частих нападів; затримки розвитку й аномалій розвитку майбутньої дитини; пологових травм тощо.

Жінки з епілепсією повинні відповідально ставитися до планування зачаття і проводити його під контролем досвідченого невролога-епілептолога.

Рекомендації про спосіб ведення пологів даються неврологом, що спостерігає жінку – тільки він зможе повною мірою оцінити всі ризики. Пологи можуть проводитися природним шляхом і тільки в 1-2% випадків обтяжуються епіприступом. При високих ризиках жінці рекомендується кесарів розтин.

Особливості захворювання у дітей

Перебіг епілепсії у новонароджених має свої особливості й помітити напади без судом на тлі рухової активності малюка буває досить складно.

До дитячого невролога варто звернутися при мимовільному киванні малюка головою; раптовій втраті свідомості; посмикуваннях м’язів; тремтінні повік; мимовільному приведенні рук до грудей з нахилом голови або всього тулуба вперед і випрямленням ніг; завмираннях з відсутнім поглядом.

Іноді ранньою ознакою стають розлади мовлення, головні болі з блювотою і нудотою, нічні кошмари. Затримки розвитку спостерігаються далеко не у всіх дітей і зазвичай виявляються у тих дітей, у яких перші симптоми були помічені в ранньому віці.

Перша допомога

Перша допомога при епілепсії залежить від виду і тяжкості нападу. Для попередження ускладнень необхідно:

  • спробувати попередити або максимально пом’якшити падіння, посадити або укласти хворого, заспокоїти, якщо він у свідомості, усунути всі небезпечні предмети;
  • запам’ятати час початку нападу;
  • покласти під голову щось м’яке або укласти голову собі на коліна;
  • при рясному виділенні слини повернути голову набік,
  • розстебнути одяг, що заважає вільному диханню;
  • не намагатися утримувати під час судомного нападу;
  • якщо зуби не стиснуті, то можна між зубами покласти хустку для попередження травм, але не намагатися розтискати щелепи та не намагатися щось засунути в рот при стисканні;
  • після припинення судом не давати хворому відразу ставати й ходити, дати час спокійно прийти в себе;
  • при появі травм обробити пошкодження розчином антисептика.

Після нападу можна зателефонувати близьким і повідомити про напад, якщо є можливість дізнатися номер телефону. При відсутності такої можливості необхідно забезпечити безпечне пересування хворого додому або в лікарню.

Викликати швидку допомогу під час виникнення нападу епілепсії слід в наступних випадках:

  • у людини цей напад – перший;
  • судоми почалися у вагітної або у дитини;
  • припадок триває більше 5-7 хвилин;
  • спостерігається значне підвищення температури;
  • під час судом хворий вдарився головою;
  • людина має ускладнене дихання;
  • після нападу погане самопочуття зберігається протягом півгодини;
  • при підозрі на неепілептичну природу нападу.

Діагностика епілепсії полягає в проведенні наступних досліджень:

Лікування пацієнтів проводиться амбулаторно або в стаціонарі. Госпіталізація може виконуватися у відділенні неврології або психоневрологічному диспансері.

Лікування епілепсії спрямоване на знеболювання нападів; зниження частоти й тривалості нападів; зменшення побічних ефектів протиепілептичних засобів; зниження ризиків для хворого і його оточення під час нападу.

Для медикаментозного лікування епілепсії застосовуються протиепілептичні засоби, що можуть прийматися протягом усього життя. Спочатку призначається один препарат, потім, якщо він припиняє працювати, в план терапії можуть включатися додаткові засоби.

Профілактика

Попередити розвиток епілепсії допоможуть наступні рекомендації:

  • обов’язкове спостереження після інсульту;
  • контроль і профілактика гіпертонічних кризів, цукрового діабету, нікотинової, алкогольної та наркотичної залежності;
  • правильне медикаментозне реагування на підвищення температури у дітей;
  • попередження інфекцій і заражень паразитами, небезпечними для головного мозку;
  • належна допомога під час пологів;
  • попередження травм голови.

Профілактика епілепсії не завжди можлива, але дотримання рекомендацій лікаря допомагає знижувати ризики її розвитку й ускладнень в більшості випадків.

Самолікування при епілепсії неприпустимо. При цьому захворюванні хворому необхідне регулярне спостереження у невролога.

Всім пацієнтам з епілепсією рекомендується носити інформаційний браслет або кулон, який допоможе свідкам нападу і лікарям правильно зорієнтуватися. На ньому повинні бути вказані дані хворого: П.І.Б., номер телефону близької людини, форма епілепсії та препарати, що приймаються. Про присутність патології й способи надання допомоги під час нападів повинні знати родичі, знайомі, друзі й колеги. Хворому слід відмовитися від потенційно небезпечних видів діяльності (наприклад, робіт із відкритим полум’ям, складними механізмами або електрикою) і занять деякими видами спорту. Дотримуючись цих невеликих обмежень і рекомендацій лікаря, людина з епілепсією може вести звичайний спосіб життя.

Ірина Вовк, лікар – невролог КНП « Кобеляцька ЦРЛ».

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

20 − eleven =