ПЕДІАТР ЮЛІЯ ВОВК:

«ЗАХИСТ ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ –

СПІЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ»

Кожна подія має свою історію. У 1815 році на острові індонезійському острові Сумбава відбулося виверження вулкану Тамбора. Вона було таким потужним, що хмара попелу повільно розповсюдилася над Європою та Північною Америкою. 1816-й рік прозвали в Європі “роком без літа”. Врожаю не було і голод запанував над всією країною.  

Умотивований бажанням більше ніколи не допустити голоду, Юстус фон Лібіх  створив молочну суміш Лібіха для немовлят – порошок, що складався з сухого коров’ячого молока, пшеничного та ячмінного борошна й гідрокарбонату калію, яка у 1865 р. вперше вийшла у продаж

Це був перший комерційний замінник грудного молока (ЗГМ), який мав основну ціль врятувати малюків від голоду. Як добре знав пан Лібіх, в ті часи не у кожного немовляти була мама, яка могла годувати груддю. Але сам пан Лібіх ніколи не заявляв, що його розчинна суміш для немовлят краща за грудне молоко: він стверджував лише, що намагався зробити її максимально подібною до грудного молока за харчовою цінністю.

Ризикам штучного вигодовування присвячена серія публікацій у медичному журналі Lancet за 2016 р. Немовлята, яких годують сумішшю, частіше хворіють у порівнянні з тими, кого годують груддю; як наслідок, батьки мусять брати лікарняний на роботі й витрачати кошти на лікування.

Вважається, що майже половині випадків діарей та третини респіраторних інфекцій можна було б запобігти, годуючи дітей грудьми. Ці хвороби, разом із ризиком приготування сумішей у неідеальних гігієнічних умовах, часом призводять навіть до летальних наслідків. Проаналізувавши понад 1,3 тисяч досліджень, журналісти з Lancet дійшли висновку, що грудне годування могло б врятувати життя близько 800 тисячам малюків щорічно.

Юстус фон Лібіх мав благородну мету та хотів рятувати життя, але він би жахнувся від цієї цифри.

Звісно, у багатих країнах ризик зараження від молока та води набагато менший. Втім, суміші тягнуть за собою інші, не такі очевидні економічні втрати. Знову ж таки за даними з Lancet, діти на грудному вигодовуванні виростають розумнішими – в середньому на три бали за тестами інтелекту, за умови якнайкращого урахування інших факторів.

Відповідно, багато країн намагаються підтримувати грудне вигодування на державному рівні. Втім, позитивні наслідки від цього не швидкі й не очевидні. Натомість продажі сумішей приносять швидкий прибуток.

Так в Лібіха швидко з’явилися послідовники, яким бракувало його скрупульозності. У 1890-ті роки публічний простір заполонила реклама сумішей, які безпідставно проголошувались останнім словом науки.

Взагалі-то у ХІХ сторіччі майже всі немовлята вигодовувалися грудьми, незалежно від того, чи народилися вони в Європі або в Азії, Африці, Північній Америці, в багатій чи бідній родині, в місті чи в селі. Одначе збагачення одних країн і зубожіння інших почало призводити до того, що розповсюдження грудного вигодовування стало скорочуватися тривожними темпами. Попри знання про чудові якості і властивості грудного молока рівень ГВ продовжував скорочуватися в усіх регіонах світу. Основних причин було дві: розробка сумішей, їх продаж та реклама, а також існуюча на той час система медицини та нерозуміння процесів лактації, особливо годування за вимогою, правильне прикладання до грудей, підтримка  окремого перебування матері та дитини, скорочення частоти та тривалості годування, постійне миття сосків, годування замінниками до появи у матері власного молока.

Після Другої Світової війни знизилась народжуваність в економічно розвинутих країнах, і компанії-виробники ЗГМ почали шукати нові ринки збуту своєї продукції. Компанії, що продавали коров’яче молоко, рекламували, продавали та роздавали безкоштовно це молоко як замінники грудного молока у клініках, часто для того, щоб жінки відвідували ці заклади.

Разом із ростом попиту на ЗГМ стала розвиватися і «пляшечкова культура». Із пляшечок годували спочатку в родинах заможних колоністів і воно стало асоціюватися з владою та багатством. Якщо на Заході для того, щоб почалася пляшечкова епопея, знадобилося 50 років, то в колоніях це відбулося значно швидше. Наприклад, в Мексиці в 1960 р. практично 100% малюків годувалися ГМ до 6 місяців, а в 1970-му році – лише 10%.

Компанії-виробники використовували і використовують радіо, телебачення, гучномовці, пресу, рекламні щити, а також розповсюджують безкоштовні зразки, рекламні буклети, брошури та книги. Це й не дивно, тому що за останні роки щорічний обсяг продажу ЗГВ наближається до 45 млрд. доларів, і за прогнозами до 2025 року зросте до 75 млрд. доларів.

З року випуску першої суміші Лібіха пройшло вже 153 роки, але боротьба за ГВ триває, тому що діти на штучному вигодовуванні продовжують хворіти і помирати.

Слід зазначити, що моніторинг – це найважливіший інструмент для виявлення порушень у дотриманні правил збуту замінників грудного вигодовування і передачі одержаної інформації компетентним органам для виправлення виявлених недоліків. На жаль, такий механізм моніторингу існує лише в 32 країнах, при цьому лише в декількох із них він працює в повному обсязі, і тільки в 6 країнах на моніторинг виконання Кодексу виділяється цільове фінансування.

Неналежні форми поширення та збуту замінників грудного молока ще й на сьогодні продовжують підривати зусилля, спрямовані на підвищення показників та на тривалість грудного вигодовування в усьому світі. Згідно новим науковим даним, підвищення показників ГВ до рівня, близького до 100%, могло б дозволити рятувати життя більше ніж 820 тисячам дітей у віці до 5 років і 20 тисячам жінок на рік. Крім того, якби кожна дитина грудного віку знаходилася на ГВ щонайменше у перші 6 місяців життя, пов’язане з цим підвищення розумових здібностей дитини могло б принести додатково в глобальну економіку 300 млрд. доларів на рік. Це в кілька разів більше, ніж вартість світового ринку дитячих молочних сумішей.

Підвищення показників грудного вигодовування дозволило б суттєвим чином скоротити витрати сімей і держав на лікування дітей від таких хвороб, як пневмонія, діарея і астма.

У сучасному світі перед матір’ю, яка народила немовля, відкриваються дві діаметрально протилежні можливості. З одного боку, сучасні принципи ведення грудного вигодовування дають змогу вигодувати дитину груддю практично кожній матері, з іншого боку, створено суміші-замінники грудного молока. Проте відомо, що штучне вигодовування наражає дитину на ризик багатьох захворювань не лише в дитинстві, але й у дорослому віці, а переваги годування грудьми для емоційного розвитку дитини та формування її позитивної налаштованості у житті не можна замінити нічим.

На жаль, іноді трапляється, що молоді батьки і матері надають перевагу особистій свободі, свідомо відлучають дитину від грудей і переводять її на штучне вигодовування. Цим вони позбавляють малюка найприємніших для нього хвилин спілкування з матір’ю, коли разом з молоком до дитини переливається позитивна енергія, любов, ніжність і добро. У випадку з природнім вигодовуванням мама вчиться розуміти дитину, а дитина – маму. Саме тоді вони не ігнорують сигнали один одного, і це неймовірно багато дає обом у майбутньому.

Рецепт грудного молока відпрацьований еволюцією на тисячах поколінь і суміш не може і приблизно з ним зрівнятися.

Грудне вигодовування – це наша біологічна норма, унікальне природне багатство, цінність якого неможливо перебільшити. З молоком матері маленька людина отримує важливі духовні та моральні засади на усе майбутнє життя. Немовля повинно вигодовуватись грудьми матері. Так закладено природою, і так повинно бути, якщо нація хоче зберегти репродуктивне і психоемоційне здоров’я та мати перспективи для розвитку, а кожна конкретна сім’я хоче виростити здорову дитину.

Юлія Вовк – лікар-педіатр КП «Полтавська обласна дитяча клінічна лікарня ПОР» 

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

sixteen − 2 =