ПАТОЛОГІЯ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

У щитоподібної залози багато функцій, але найважливішою з них є регуляція енергообміну між клітинами всього організму, забезпечення засвоєння ними кисню.

Щитоподібна залоза – орган внутрішньої секреції, розташований на шиї під гортанню, над поверхнею щитоподібного хряща. Орган складається з двох частин, з’єднаних перешийком. Зовні залоза нагадує метелика. У новонароджених вага залози становить 2-3 грами, у дорослих – залежно від статі і віку. У жінок нормальна вага її становить до 18 грамів, у чоловіків – до 25 грамів.

Гормони, що виробляються залозою, відповідають за формування та оновлення структури білкових сполук а також приймають участь у розщепленні жирів. Опосередковано вони беруть участь у регулюванні обміну вуглеводів.

Клітинами щитоподібної залози виробляються кілька гормонів: тироксин, що відповідає за активацію обмінних процесів в клітинах всіх органів і тканин; трийодтиронін, який впливає на розвиток всього організму, бере участь в процесах метаболізму, впливає на терморегуляцію і роботу серця; кальцитонін – пептидний гормон, що відповідає за обмін кальцію і фосфору, оновлення кісткової тканини, впливає на проходження імпульсів у нервовій і м’язовій тканинах.

Тироксин і трийодтиронін є йодованими тиреоїдними гормонами. Їх молекули містять атоми йоду. При надходженні в організм він поглинається клітинами залози і накопичується в ній.

Щитоподібна залоза може мати цілий ряд захворювань.

Основними з них є ендемічний зоб – збільшення розмірів залози, викликане нестачею йоду; дифузний токсичний зоб – дифузна зміна структури органу, що протікає з надмірною секрецією гормонів; аутоімунний тиреоїдит – запальний процес у тканинах залози; пухлинні захворювання (в тканинах органу виникають доброякісні або злоякісні новоутворення).

При ендемічному зобі і аутоімунному процесі гормональний статус може зберігатися в нормі. Для його визначення пацієнта в обов’язковому порядку направляють на лабораторні аналізи, що дозволяють визначити зміст вільного Т4 і тиреотропного гормону.

Найважчі патології щитоподібної залози викликані її дисфункцією. При важкій клінічній формі гіпотиреозу (тривала нестача гормонів) у пацієнта розвивається мікседема, яка призводить до порушення білкового обміну та набряку тканин організму. За відсутності лікування хвороба призводить до смертельно небезпечного ускладнення – гіпотиреоїдної коми.

Вроджений гіпотиреоз у дітей призводить до розвитку кретинізму. Це захворювання характеризується серйозним відставанням у фізичному і розумовому розвитку.

Надлишкове вироблення гормонів внаслідок дифузно-токсичного зобу провокує важку форму гіпертиреозу – тиреотоксикоз. Він призводить до неврологічних порушень, негативних змін у роботі серця, органів шлунково-кишкового тракту. У жінок спостерігаються збої менструального циклу.

При підозрі на захворювання щитоподібної залози пацієнту необхідно звернутися до ендокринолога. Для визначення клінічної картини проводиться візуальний огляд, призначається УЗД-діагностика, клінічний і біохімічний аналізи крові, аналіз на тиреоїдні гормони. При виявленні новоутворень додатково призначається тонкоголкова біопсія.

Основними ворогами щитоподібної залози є стреси, іонізуюче опромінення, шкідливі звички, незбалансоване харчування, травми шиї.

Для профілактики патологій необхідно отримувати достатню кількість йоду з їжею, регулярно висипатися, відмовитися від куріння. Не рідше одного разу на рік рекомендується проходити профілактичне ультразвукове дослідження щитоподібної залози і здавати аналіз на тиреоїдні гормони.

Галина Богатир, лікар-ендокринолог дитячий консультативної поліклініки КП «ПОДКЛ»

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

seventeen + four =