ПАТОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СЛУХУ

      За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я, близько 466 мільйонів осіб у світі мали помірні або важкі порушення слуху, з них 34 мільйони дітей. За попередніми оцінками, до 2050 року понад 900 мільйонів людей будуть погано чути. Кожен третій мешканець планети у віці старше 65 років скаржиться на поганий слух, що зветься пресбіакузис, та ускладнює життя літніх людей, унеможливлюючи своєчасно реагувати на попереджувальні сигнали, дзвінки у двері, їм складно спілкуватися за допомогою телефону.

Порушення слуху бувають повні та часткові, полягають у неправильній передачі або сприйнятті звуків. Виділяють легку, помірну, важку та глибоку форми втрати слуху. Найважча серед них – глухота, тобто, повна відсутність слуху чи наявність лише мінімальних його залишків.

Вади слуху поділяють на вродженні (генетичні фактори, ускладнення під час вагітності чи пологів) та набуті (перенесені інфекційні захворювання, хронічні середні отити, травми голови та вуха, прийом деяких лікарських засобів, вплив зовнішніх факторів: шум, гучні звуки, надмірне утворення сірки та інші).

Робота органу слуху базується на перетворенні звукових хвиль на електричні сигнали. Слуховий нерв передає ці сигнали до мозку через складну серію дій. Звукові хвилі надходять у зовнішнє вухо та проходять крізь вузький слуховий прохід, який веде до барабанної перетинки. Барабанна перетинка вібрує від звукових хвиль, які входять, і посилає ці вібрації до трьох крихітних кісточок середнього вуха, які називаються молоточок, ковадло та стремінце. Кісточки в середньому вусі сполучають звукові коливання від повітря з коливаннями рідини в частині внутрішнього вуха, яка має форму равлика й наповнена рідиною. Еластична перетинка проходить від початку до кінця равлика, розділяючи її на верхню та нижню частини. Ця перетинка називається базилярною мембраною, тому що ця структура має вирішальне значення для нашого слуху. Щойно вібрації викликають пульсацію рідини всередині равлика, уздовж базилярної мембрани утворюється хвиля, яка біжить. Волоскові клітини – сенсорні клітини, розташовані на поверхні базилярної мембрани – рухаються по хвилі. Під час руху волоскових клітин вгору та вниз мікроскопічні волосоподібні виступи (стереоцилії), які знаходяться зверху волоскових клітин, б’ються об вищерозміщену структуру та згинаються. Вигин викликає розкриття пороподібних каналів, які знаходяться на кінцях стереоцилій. Коли це відбувається, хімічні речовини потрапляють до клітин, створюючи електричний сигнал. Слуховий нерв передає електричний сигнал до мозку, він перетворює його на звук, який ми впізнаємо та розуміємо.

Існує два типи порушення слуху, відповідно до ураженої частини вуха — кондуктивні й нейросенсорні.

Кондуктивні порушення слуху — проблеми зовнішнього чи середнього вуха, обумовлені ​​зміною рухливості барабанної перетинки і ланцюга слухових кісточок, найчастіше внаслідок гострого та хронічного середнього отиту (перфорація барабанної перетинки, рубці в барабанній порожнині), отосклерозу, порушення функції слухової (євстахієвої) труби, аденоїдних вегетацій тощо. У багатьох випадках їх можна лікувати медикаментозно або хірургічно.

Нейросенсорні порушення слуху пов’язані з проблемами внутрішнього вуха або, в деяких випадках, слухового нерва. Як правило, це необоротні порушення, які вимагають спеціальних заходів реабілітації хворих, зокрема використання слухових апаратів. Нейросенсорні порушення слуху зазвичай викликаються надмірним шумом, старінням та інфекційними хворобами, такими як менінгіт, кір, епідемічний паротит і краснуха. Безпосередніми причинами нейросенсорних порушень слуху стають побічні дії антибіотиків аміноглікозидного ряду (неоміцину, канаміцину та інших), стрептоміцину і ряду сечогінних препаратів, особливо у поєднанні з антибіотиками (зниження слуху можуть викликати препарати саліцилової кислоти, але, як правило, слух відновлюється повністю після їх відміни), вплив промислового, побутового і транспортного шуму, спадкова патологія, вікові атрофічні зміни в периферичних і центральних відділах слухового аналізатора.

Незважаючи на те, що сенсоневральна приглухуватість у більшості випадків незворотня.  За для уникнення погіршення перебігу, чи навіть попередження розвитку туговухості захищайте вуха від надто гучних та тривалих звуків, користуючись берушами чи спеціальними навушниками, слухайте музику не гучно, обмежте застосування лікарських засобів, які можуть мати негативний вплив на слух, використовуйте такі препарати тільки за призначенням та під контролем лікаря, проводьте вчасно вакцинацію.

При виникненні болю чи закладеності вуха, одразу зверніться до спеціаліста.

Аліна Скрипниченко, лікар-оториноларинголог КНМП «Глобинська ЦРЛ».

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

2 × two =