Паліативна допомога: міжнародний досвід та українська практика

За індексом якості смерті Україна посідає останнє, 69-те місце у Європі

Паліативна допомога, це, за визначенням ВООЗ, підхід, який полегшує симптоми та страждання, спричинені серйозними хворобами, покращує якість життя пацієнтів та їх сімей. Він включає ранню діагностику, усунення болю та інших фізичних, психосоціальних і духовних проблем. Для надання таких послуг має бути підготовлена команда лікарів, медсестер та інших фахівців, що працюють разом. Максимально точно визначений діагноз захворювання чи станів, що загрожують життю, — надзвичайно важливі як для лікування хвороби, так і для адекватного планування супутньої паліативної допомоги. 

Цей термін часто асоціюється лише з підтримкою в останній період життя невиліковно хворого, що включає, перш за все, знеболення. Насправді це поняття значно ширше. Допомога наприкінці життя має початися тоді, коли пацієнт її потребує, і може тривати кілька днів, кілька місяців або ж кілька років. Період кінця життя визначається високою імовірністю смерті людини протягом наступних 12 місяців. Хоча це можна передбачити не завжди.

Бюрократичні бар’єри доступу до опіоїдних анальгетиків в Україні подолано. Але результати вибіркового дослідження, проведеного правозахисними організаціями, свідчать про те, що умовно успішне знеболення отримують лише 5–14 відсотків пацієнтів, замість очікуваних 80-90. Тобто обсяг призначення таких препаратів усе ще недостатній. Водночас, відповідно до Закону України від 19.10.2017 р. № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», паліативна допомога входить до «зеленого списку» медичних послуг, фінансування яких на первинному рівні здійснюється за державний кошт. Згідно з Наказом МОЗ України від 19.03.2018 р. № 504 «Про затвердження Порядку надання первинної медичної допомоги» (розділ 12) передбачено надання окремих послуг  паліативної допомоги пацієнтам усіх вікових категорій. Це регулярна оцінка стану тяжкохворого пацієнта та його потреб; визначення ступеня болю та купірування больового синдрому; призначення наркотичних засобів та психотропних речовин, включаючи оформлення рецептів для лікування при больовому синдромі; призначення лікування для подолання супутніх симптомів (запор, нудота, задуха тощо); консультування та навчання осіб, які здійснюють догляд за пацієнтом; координаця із забезпечення медичних, психологічних та інших потреб пацієнта.

Втім Національна служба здоров’я України (НСЗУ) зможе сплачувати за паліативну допомогу лише на підставі точних даних. Йдеться про  задокументовану медичну інформацю про пацієнта, який потребує паліативної допомоги, отримані послуги та їх надавача. НСЗУ потрібні не лише ці дані, але й можливість їх аудиту. Особливістю нинішньої реформи є те, що всі дані збиратимуться в електронному вигляді. Облікових форм первинної медичної документації для паліативної допомоги в Україні наразі немає.

Через загальне старіння населення та поширення тяжких хронічних захворювань потреба в паліативній допомозі зростає в багатьох країнах. Стан надання паліативної допомоги порівнюється в різних країнах світу за індексом якості смерті, розробленим експертною групою The Economist Intelligence Unit. Результати оцінки вперше опубліковали в 2010 році, а в 2015-му вже з’явилася друга редакція індексу, яка порівнює дані 80 країн світу. Україна в цьому переліку займає найнижче серед країн Європи 69-те місце. 

Індекс якості смерті складається з 20 окремих індикаторів, згрупованих за п’ятьма категоріями. Кожен з індикаторів має власну визначену вагу в своїй категорії, а категорія — в загальному індексі. Це дає можливість аналізувати якість смерті у вигляді інтегрованого показника і водночас оцінювати кожну з категорій окремо. Інформація щодо паліативної допомоги складається з даних населення, закладів охорони здоров’я, структури захворюваності, причин та місця смерті, фактів звернення і надання паліативної допомоги, призначень знеболювальних лікарських засобів тощо. Саме на такій рутинній інформації мають базуватися планування, фінансування та забезпечення належної якості послуг. В Україні рушійною силою цих процесів є реформа фінансування.

Людмила Самолеліс, експерт із паліативної та хоспісної допомоги  ДОЗ

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

one + seventeen =