Про те, що він інфікований гепатитом С, полтавець Владислав дізнався років 6 тому. Жодних симптомів хвороби на той момент не відчував. Проходив експрес-тестування у БО «Світло надії», яке й дало позитивний результат.
– Тоді я був приватним підприємцем, – розповідає худорлявий 45-річний чоловік. Спілкується з журналістами спокійно, невимушено, запитання вислуховує уважно, кожну відповідь зважує. – Ніяким шоком діагноз для мене не став. Адже колись у молодості вживав наркотики і розумів, що міг інфікуватися і гепатитом, і ВІЛ. Швидше за все захворів саме тоді. Бо пізніше якогось аморального життя собі не дозволяв, інфікуватися більше ніде не міг. Щодо ВІЛ мене Господь милував.
– Чи доводилося відчувати упереджене ставлення до себе з приводу хвороби?
– Ні. Жодного разу. Навпаки, коли перебував на обліку, як безробітний, фахівці центру зайнятості намагалися запропонувати мені роботу, легшу фізично. Лікарі також ставилися нормально.
– Скільки тривало і як проходило лікування? Скільки коштувало?
– Після експрес-тесту почав здавати аналізи в «Інвітро». БО «Світло надії» надає відчутну скидку на обстеження в цій мережі. Оскільки фіброз (кінцева стадія хронічних запальних процесів – Авт.) у мене був першої стадії, під програму безкоштовного лікування я не потрапив. Туди беруть складніші випадки – із 2-3 стадіями фіброзу. А в минулому році з’явилася гарна можливість пролікуватися платно, але з великими скидками – завдяки БО «100% життя» (найбільша пацієнтська організація в Україні – Авт.). Оплата – помісячна. Один із двох призначених препаратів надавався безкоштовно. Загалом вийшло 4 тисячі на місяць. Для моєї родини ця сума – «підйомна». Вже на першому місяці лікування вірусне навантаження знизилося практично до нульового. Ми з дружиною змогли навіть з’їздити на море. Але курс триває три місяці, пройти його треба до кінця.
– Якісь побічні дії відчувалися під час прийому препаратів?
– Я пив багато води і переносив лікування добре. Вже в кінці літа, коли похолодало, прийом рідини зменшив і, думаю, через те відчував незначний біль у суглобах. Але пролікувався успішно, зараз усе добре.
– Зі свого життєвого досвіду що хотів би сказати людям, які не усвідомлюють ризиків і поводяться надто безпечно?
– Поки є в Україні можливості і обстежуватися, й лікуватися – якщо не безкоштовно, то зі значними скидками – треба їх використовувати. Не «дотягувати» до критичного стану, коли печінка вражається фіброзом останніх стадій. Нічого страшного в лікуванні гепатиту С немає. Навіть якщо доведеться лікуватися платно – це значно доступніше, ніж іще кілька років тому. У Полтаві є програми державного фінансування, є підтримка донорських організацій. Але для цього якомога більше людей повинні обов’язково пройти експрес-тести, щоб інфіковані могли знати про свою хворобу
КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я ПОР»