НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ТРАВМАТОЛОГІЇ

20 травня – Всесвітній день травматолога

Малоінвазивні операції за допомогою ендоскопічних технологій застосовуються майже в усіх галузях хірургії. Серед переваг такого втручання – мінімальнашкода пацієнту, значно менше ускладнень, скорочення часу реабілітації. Оперативне лікування за допомогою ендоскопа вже давно широко застосовується в світі. Артроскопія (від грец. αρθρον + σκοπέο — суглоб + дивлюся) — мініінвазивна хірургічна маніпуляція, що проводиться з діагностичною та лікувальною метою при захворюваннях та ушкодженнях суглобів. Виконується дана маніпуляція за допомогою артроскопу.

Артроскоп – це високотехнологічний прилад, який дещо спрощено можна представити у вигляді тонкої трубки діаметром у кілька міліметрів, що забезпечена оптоволоконною камерою і джерелом холодного світла. Для введення артроскопа в суглоб не потрібно робити розрізи, тільки невеликий прокол, через який артроскоп вводиться в порожнину суглоба. Після введення всередину камера починає транслювати зображення на монітор, встановлений поруч із операційним столом.

У якості лікувального методу артроскопія дуже ефективна. В першу чергу це малоінвазивне втручання без операційної рани – і це одна з найважливіших переваг. Операції на суглобах завжди складні, анатомічна будова створює значні труднощі в хірургії суглобів. Адже для того, щоб отримати доступ до операційного поля, суглоб доводилося розкривати – розрізати суглобову сумку. Така операційна рана вимагала тривалого періоду загоєння, протягом якого суглоб повинен бути знерухомлений. Це вкрай негативно позначається на його функції. Тому навіть найпростіше хірургічне втручання виливалося в місяці реабілітації. У зв’язку з віддаленими і не завжди відмінними результатами такі операції на суглобах проводилися лише в крайньому випадку, після тривалого і безуспішного консервативного лікування. Із застосуванням артроскопії ситуація змінилася докорінно. Тепер хірургічні маніпуляції в суглобі не завдають йому додаткової травми, навіть кровотеча при цьому відсутня, а значить, реабілітація мінімальна. Це дозволило значно розширити показання до хірургічного лікування травм і захворювань суглобів.

Показаннями для проведення артроскопії суглобу є артрози та артрити, травми, гемартрози, розриви суглобових зв’язок, хронічні запалення, пошкодження і кіста меніска, видалення сторонніх тіл і зайвої рідини, видалення наростів та спайок у суглобі, вивихи та підвивихи надколінника.

Абсолютними протипоказаннями до проведення процедури є інфекції, анкілоз (кістковий, фіброзний), тяжкий загальний стан пацієнта, гнійне запалення навколо суглоба. Відносні протипоказання – масивний крововилив у суглоб і великі пошкодження (порушення герметичності суглоба, розрив суглобової капсули).

В ортопедо-травматологічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В.Скліфосовського з кінця 2016 року встановлено повністю укомплектовану сучасну артроскопічну стійку. Артроскопічні операції виконуються переважно на колінних суглобах. Починається операція з анестезії. Перевага спинномозкової анестезії – збереження постійного зв’язку з пацієнтом, значно менше навантаження на легені і серце.
Знижується ризик появи таких ускладнень, як тромбоемболія легеневої артерії, тромбоутворення,
хворий не відчуває болю, слабкості, нудоти, немає блювоти після операції. Загальний наркоз використовується в складних випадках.

Під час операції проводиться обробка операційного поля за стандартною схемою. На стегно хворого накладають джгут, який не дає крові потрапити в порожнину суглоба. Всі інструменти вводяться через отвори розміром від 5 мм до 7 мм. Огляду та подальшим діям допомагає також введення в порожнину суглоба стерильного фізіологічного розчину, який надходить через один з інструментів. Через малоінвазивні розрізи проводиться огляд суглоба, видаляється ушкоджений меніск, відновлюються зв’язки, виконуються інші маніпуляції. Після операції на коліно накладаються стерильні пов’язки.

Час перебування в стаціонарі залежить від обсягу хірургічного втручання і стану хворого. Наприклад, при артроскопії меніска пацієнта буде виписано через 2-3 доби.

Період повного відновлення може зайняти від місяця до трьох. Все вкрай індивідуально.

Одним із найсучасніших є метод клітинної терапії або PRP-терапія. Проводиться забір венозної крові пацієнта в об’ємі 20 мл у спеціальну стерильну пробірку. Далі пробірка центрифугується протягом 15 хвилин. Відбувається розділення цільної крові на шари, що містять певні формені елементи крові. Для клітинної терапії нас цікавить шар плазми крові, збагачений тромбоцитами (PRP або Platelet-richplasma). Доведено, що тромбоцити, окрім функції згортання крові, виділяють специфічні білки, так звані фактори росту. Вони активують рецептори, які стимулюють регенерацію, ріст і поділ клітин. Збагачена тромбоцитами плазма 100% біосумісна, не несе ризику зараження пацієнта, тому що вона отримана із його власної крові.

Показаннями до клітинної терапії в травматології та ортопедії є артрози 1-3 ступеня, неінфекційні артрити, запалення зв’язок (лігаментити) і сухожилків (тендініти), пошкодження (надрив, часткові розриви, розтягнення) зв’язок, сухожилків та м’язів, захворювання опорно-рухового апарату (епікондиліти, плече-лопатковий періартрит, “п’яткова шпора”)

Для ефективного лікування артритів та артрозів, а також при реабілітації після атртроскопії суглобів рекомендується курс із 3-х внутрішньосуглобових ін’єкцій 2 мл збагаченої тромбоцитами плазми з періодичністю 7 днів. Така ін’єкція має виконуватись в умовах стерильної перев’язочної і виключно кваліфікованим лікарем-ортопедом. Перед процедурою необхідно обстежити пацієнта (загальний аналіз крові, біохімія крові, коагулограма). За 3 дні до забору крові рекомендуємо пацієнту дотримуватись дієти, їсти більше овочів і фруктів, менше жирної та гострої їжі, утриматись від паління та вживання алкоголю. Для більшої ефективності лікування в період між ін’єкціями плазми призначаємо протизапальні засоби та фізіотерапевтичні процедури. Зазвичай стан пацієнта покращується вже після першої ін’єкції. Хоча ця процедура безпечна і високоефективна, все ж у неї є протипоказання. Клітинну терапію не проводять пацієнтам із зараженням крові (сепсис), порушеннями гемостазу (тромбози, порушення згортання крові), захворюваннями крові та органів кровотворення, а також пацієнтам з інфекційними артритами. 

Олег Адамович, лікар ортопед-травматолог КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради»

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

eight + 12 =