МЕТОДИ ПЕРЕВІРКИ СЛУХУ У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

Сприйняття звуків всесвіту – це одна із унікальних можливостей, наданих людині природою. Від цього залежить, як дитина буде орієнтуватися в суспільстві, які побудує стосунки в соціумі, як розвиватиметься її інтелект, соціальна адаптованість і трудова придатність.

Дослідження слухової функції у дитини і дорослої людини залежить від віку. У плода на 28-32 тижні вагітності слухову активність перевіряють таким чином: вагітна жінка перебуває у металевій ванні з водою і на стук по стінці ванни відчуває рух плоду. Це означає, що плід чує звуки. У новонароджених і немовлят визначають такі рефлекси: завитково-пальпебральний, завитково-зіничний-окорухливий і ссальний, судинний, різні рухові і вегетативні реакції коротколатентних слухових викликаних потенціалів (КСВП), отоакустичну емісію.

Слухова функція у новонародженого визначається реакцією на звук. Новонароджений у відповідь на голос, звук іграшки удар по металічному предмету закриває очі, морщить лоб, на личку з’являється гримаса плачу. Дитина намагається повернути голову на звук. Реакція на голосний звук може супроводжуватись також посмикуванням очей, звуженням, а потім розширенням зіниць.

Методика оцінки слухового аналізатора: провести легкий плескіт долонями на відстані 30-40 см від вух дитини. При цьому дитина, яка чує, кліпає або закриває очі.

На другому-третьому місяцях життя слухові реакції починають набувати домінантний характер, дитина повертає голову у бік звукового подразника, який вона не бачить (на звукову іграшку).

У дітей віком від 1 до 3 років використовують різні методики: визначають умовно-рефлекторні реакції, комп’ютерну аудіометрію, від 3 до 5 років – різні методи гральної аудіометрії. Дітям після 5 років  для дослідження слуху застосовують шепітну, розмовну мову, камертони, тональну, надпорогову і мовну аудіометрію, а також імпедансну аудіометрію, рефлекс-тест.

Дітям 7-8 років перевірка слуху проводиться мовою в повній тиші. Необхідно  пояснити дитині, що треба уважно слухати і повторювати слова. Для цього використовують спеціальні фонетичні таблиці (Неймана, Воячека, Базарова), використовують рівноцінні по складовому і фонематичному складу слова.

Діти, старші 3 років, зазвичай можуть виконати завдання дослідника: почути дзвіночок, підняти руку. У них перевіряти слух легше і простіше. В дитсадочку це роблять у груповій кімнаті для занять. Усім дітям відразу пояснюють завдання. Діти по черзі сідають на стілець спиною до дослідника. При обстеженні дітей 3-4 років дослідник відходить на 3 метри, дітей 4-5 років – на 4 метри, 5-6 років – на 5 метрів. Зниження слуху можна запідозрити при відсутності реакції на удар м’ячика з відстані 2 м у віці 3-4 років, 3 м – 4-5 років, 4 м – 5-6 років. Таких дітей варто направляти в сурдологічний кабінет на обстеження.

Відсутність реакції на звучання м’ячика із зазначених відстаней у дітей грудного, ясельного і дошкільного віку свідчить здебільшого про виражене зниження слуху (ІІ-ІІІ ст. приглухуватості по Л.В. Нейману).

Дослідження слуху у дітей шкільного віку і в дорослих проводиться мовою, камертонами, тональним аудіометром. При обстеженні слуху мовою використовують шепіт і розмовну мову. Щоб виключити зчитування з губ, дитина стоїть боком до медичного працівника. Вухо, яке не обстежується, щільно закривають пальцем. Для шепітної мови використовуть резервне повітря, що залишається в легенях після спокійного видиху.

У школярів слух перевіряють у класі. Учень повертається обличчям до дошки, щільно закриваючи по черзі пальцем праве або ліве вухо (цього досить, щоб не почути закритим вухом звучних предметів з відстані 5-6 м).

Почувши звук, дитина повинна підняти руку або намалювати крейдою риску. Слух можна вважати нормальним, якщо обстежуваний чує звук брязкальця з відстані 5-6 м. Крім того, перевіряють слух за допомогою порожньої ємності з дробом, оскільки в багатьох випадках слух порушується на частотах понад 1000 Гц.

Зазначені звучні предмети можна успішно застосовати для масових профоглядів дорослих, а також як експрес-метод для орієнтованого визначення зниження слуху у дітей і дорослих в аудіометричних кабінетах та на амбулаторному прийомі. При нормальному слухові звуки, створювані брязкальцем чи ємністю з дробом, повинні бути чутні з відстані не менше 5-6 метрів, шепітна мова – на відстані 5 метрів.

Тож якщо ви у спілкуванні, при обстеженні немовлят, дітей, підлітків та дорослих виявили порушення рефлексів чи порушення слуху, пацієнта треба одразу направити до отоларинголога чи сурдолога.

Олександр КОЦЮБА, головний позаштатний експерт ДОЗ за фахом «Сурдологія», лікар-сурдолог консультативної поліклініки КП «ПОДКЛ».

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

8 + three =