МЕДИЧНА РЕФОРМА: ПІЛОТНИЙ ПРОЕКТ

56 лікарень та диспансерів Полтавщини фінансуються по-новому

Минулої п’ятниці в обласному навчально-тренінговому центрі відбувся флеш-семінар за участю експертів у галузі медичної реформи та керівників лікувальних закладів, директорів Департаментів охорони здоров’я Харківської, Сумської, Запорізької та Полтавської областей.

Від початку пілотного проекту з реформування закладів охорони здоров’я вторинного рівня на Полтавщині вже побувало 59 делегацій – з 21 області та 58 міст України.

За словами спікера заходу, голови правління «Асоціація ЕСО здоров’я України» Євгена Прилипка, за міжнародними контрактами в охорону здоров’я Полтавщини до кінця року буде реалізовано контрактів на майже 40 мільйонів доларів.

Директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА Віктор Лисак розповів, що пілотний проект мав відповісти на запитання: з чого починати зміни в госпітальному секторі, які для цього необхідні ресурси та який очікується результат? 56 закладів охорони здоров’я області, які взяли участь у пілотному проекті, мають підключене до локальних мереж комп’ютерне обладнання для передачі даних про кожен пролікований у стаціонарі випадок. Дані спочатку перевіряє обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики, після чого вона направляється до Національної служби здоров’я України. Заклади уклали угоди з НСЗУ і з початком пілотного проекту вже отримують гроші за новим принципом. Для цього навчання пройшли і керівники, і менеджери, і медпрацівники.

Учасники заходу переглянули презентації Віктора Лисака та заступника директора Центру статистики МОЗ України Сергія Дяченка.

Досвідом співпраці з НСЗУ, першими її результатами поділилися директори реформованих комунальних підприємств: Полтавської центральної районної лікарні Олег Мехедько (на фото) та Новосанжарської – Ольга Гиря.

Щоб приймати зважені управлінські рішення, потрібні цифри: достовірна статистика та її аналіз. Учасники семінару мали практичне заняття з використання фінансової системи «FinHealth» на основі отриманих аналітичних даних.

Як впроваджуються інформаційні технології, гості Полтави подивилися на прикладах обласної клінічної лікарні та обласного Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Враженнями від заходу поділилися кілька його учасників.

Олена Решетняк (на фото), співзасновник Харківської експертної групи підтримки медичної реформи, експерт із управління і фінансового менеджменту: “Захоплююся тим, як у Полтаві організували навчання економістів та головних лікарів. Це кістяк управлінської команди. Економічні підрозділи мають стати центрами підтримки відповідних рішень. Мені цікаво було зустрітися з людьми, залученими в пілот – дізнатися, як вони сприймають нові умови роботи, які уроки зробили для себе. Багато речей із презентації Віктора Лисака використовую сама, коли виступаю перед економістами, головними лікарями. Аналітика у вас  правильна. У вас точно є що взяти на озброєння“.

Михайло Довгопол (на фото), незалежний консультант із питань стратегічного планування,  співзасновник Харківської експертної групи підтримки медичної реформи говорить: “Сфера моєї діяльності – управління людськими ресурсами. Установка керівництва у Полтавській області – дуже правильна, все починається з персоналу. Що буде мотивувати головних лікарів? Я сподіваюсь, що амбітність. Там, де є успіх, я бачу здорові амбіції. Коли головний лікар хоче бути кращим, створити кращий заклад, це абсолютно нормально“.  

Часто мене питають: «Як звільнити людей, це дуже важко?» Я прихильник того, щоб у закладах створювалася внутрішня система оцінювання, за якою люди потрошку готуватимуться або до того, щоб розвиватися, або до того, щоб виходити на пенсію – якщо вони не «потягнуть» нових вимог закладу. Зробіть ці вимоги прозорими. На мою думку, кваліфікаційна категорія – перша чи вища – точно не визначає цілої низки компетенцій медпрацівника“.

Олена Хитрова, експерт із питань реформи фінансування системи охорони здоров’я та автономізації закладів охорони здоров’я: “Усі ми боїмося за своїх родичів – не дай Боже, захворіють. Як пацієнт, хочу, щоб працювала система, у якій буде чітко зрозуміло: що за мене заплатила держава і на що я можу претендувати в цьому році безоплатно. Хочу мати вибір з-поміж медичних закладів, щоб піти до найкращих лікарів. Щоб хвороба чи навіть операція обходилася якнайменшим стресом для родини. Зміни в системі охорони здоров’я продовжуються, їх ніхто не зупинить: закон діє, гроші у проект Держбюджету закладено. Питання будуть до обсягів, цифр, а не до принципів. Полтавський Пілот напрацював механізми: як, куди і про що звітуватися закладам, як організовувати процес, які компетенції розвивати у медпрацівниках. Оплата праці залежатиме і від того, наскільки своєчасно і якісно буде введена інформація в систему“.

Аліса Макарихіна, виконавчий директор Асоціації громад Запорізької області, експерт із впровадження реформи на місцевому рівні: “Голови об’єднаних громад навчилися рахувати гроші. Тому хочуть бачити достовірні дані, а не шантаж: дайте грошей на утримання, інакше закриється кабінет жіночої консультації. Як аудитор центральних районних лікарень, я бачила у їх штаті бібліотекарів, конюхів, баяністів. Бачила пологові відділення, у яких приймають 11 пологів на рік. Для голів громад утримання таких закладів – викинуті гроші. ОТГ має бути активним учасником медичної реформи: і змін, і контролю якості. Якщо поговорити з мешканцями села, пояснити батькам у школі, депутатам, провести громадські слухання, люди зрозуміють потребу змін“.

Володимир Івчук, старший радник компанії «Агенція розвитку охорони здоров’я», національний тренер з підтримки реформування охорони здоров’я (програма U-Lead з Європою): “Суть реформи – зміна фінансового механізму. Лікарні реформувати набагато складніше, ніж первинний рівень. І фінансувати кожен пролікований випадок стаціонарного пацієнта складніше. У масштабі Полтави відпрацьовується повністю вся модель. Виявляються болючі точки – спротив частини людей, якісь розчарування, створення міфів, які потім використовуються навіть політиками. Щоб їх подолати, потрібен адекватний інформаційний супровід. Не мета проекту – отримати прибутки чи економічну ефективність. Зараз відпрацьовується власне механізм“.

ПРЕС-ЦЕНТР ДОЗ ПОЛТАВСЬКОЇ ОДА

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

4 × two =