ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ

12 березня – Всесвітній день нирки

Інфекції сечових шляхів і нирок є найчисленнішою групою у структурі нефрологічних захворювань і посідають друге-третє місце серед інфекційних захворювань загалом. Поряд із маніфестними проявами хвороби існують малосимптомні варіанти.         Тривалий перебіг інфекції сечових шляхів може призводити до зниження функції нирок та порушень уродинаміки. Кінцевим етапом розвитку процесу може бути зморщена нирка та хронічна ниркова недостатність.        До інфекцій сечових шляхів і нирок належать інфекції нижніх сечових шляхів (цистит, уретрит, уретральний синдром), інфекції верхніх сечових шляхів (пієлонефрит).

Збудником інфекцій сечових шляхів і нирок (ІСШН) найчастіше є мікробна грамнегативна флора (кишкова паличка, протей, клебсієла, ентерокок). Рідше етіологічним чинником може бути – грампозитивна (5-7%), а саме віруси (аденовіруси, ентеровіруси, віруси герпетичної групи (1-5) і парагрипу), гельмінти, внутрішньоклітинні збудники (хламідії, мікоплазма, уреоплазма).

У хлопчиків уретральний синдром найчастіше виникає за наявності фімозу, у дівчаток – вульвіту, вульвовагініту. Пієлонефрит у дітей переважно розвивається на тлі аномалій розвитку сечових шляхів,  при цьому шлях появи збудника в нирках – лімфогенний.

Пієлонефрит – це мікробно-запальний процес в тубулоінтерстиціальній тканині нирок. В залежності від перебігу розрізняють гострий (тривалість до 3 місяців) та хронічний пієлонефрит.

Гострий пієлонефрит ділиться на первинний і вторинний. При наявності фізіологічно і анатомічно нормального сечового тракту, нормальної функції нирок, відсутності інфекції нижніх сечових шляхів, можна говорити про первинний (не ускладнений) ПН.

Критеріями хронічного перебігу є тривалість процесу (більше 3 місяців) або наявність обструкції сечовивідних шляхів. Остання може бути функціональною (нейрогенні розлади сечовипускання, міхурово-сечоводний рефлекс) і органічною, обумовленою каменем, кістозною дисплазією.

В залежності від ступеню порушення функції нирок виділяють пієлонефрит без порушення або з порушенням функції нирок (гостра і хронічна ниркова недостатність).

При первинному пієлонефриті збудник захворювання потрапляє в нирку, як правило гематогенним чи лімфогенним шляхом, а при вторинному – висхідним шляхом, піднімаючись із сечового міхура. Найчастіше збудником є кишкова паличка та інша флора кишківника (часто на фоні дисбактеріозу, захворювань шлунково-кишкового тракту).

Для пієлонефриту характерна фебрильна температура, інтоксикація, болі в животі (у маленьких дітей) або в поперековій ділянці (у старших дітей). В аналізі крові виявляється нейтрофільний лейкоцитоз, збільшення гострозових  показників і ШОЕ. Сечовий синдром представлений бактеріурією, протеїнурією, нейтрофільною лейкоцитурією і мікропротеїнурією.

За останні роки помітно зросла інформаційність і доступність методів дослідження сечі. Так при пієлонефриті дитина повинна пройти слідуючі лабораторні обстеження: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, аналіз сечі по Нечипоренко, аналіз сечі по Зимницькому, уролейкограму, бактеріальне дослідження сечі на мікрофлору та чутливість  до антибіотиків, біохімічний аналіз крові (ниркові: креатинін, сечовина, залишковий азот) та консультацію гінеколога, отоларинголога.

Обов’язковими обстеженнями у дитини з пієлонефритом є УЗД нирок і мікційна цистографія, яку потрібно проводити після другого епізоду ІСШ у дівчаток і першого епізоду у хлопчиків. Мета – виключення обструкції, міхурово – сечовивідного рефлексу або нейрогенної дисфункції сечового міхура.

На жаль, лікування пієлонефриту та інфекції сечовивідних шляхів буває успішним далеко не завжди. Рецидиви виникають більш як у 30 % випадків. Тривалість курсу антимікробної терапії залежить від особливостей циклу розвитку і розмноження збудників, характеру перебігу захворювання, тяжкості перебігу, індивідуальної переносимості антибіотикомікробних препаратів.

У дітей з пієлонефритом показанням для стаціонарного лікування є необхідність внутрішньовенної терапії антибіотиками.

Після закінчення основного курсу антибіотикотерапії призначають 1/3-1/4 дози уроантисептика одноразово, на ніч протягом одного місяця (частіше – у дівчаток). У випадку рецидиву пієлонефриту,вторинного процесу ця профілактична доза може застосовуватися тривало, до 2 років, зі зміною препарату кожні 3-6 місяців. Після перенесеного гострого пієлонефриту бар’єрні властивості тканини нирок відновлюються протягом року, що робить її уразливою для контамінуючих бактерій.

При вторинному пієлонефриті профілактичне лікування може проводитись двома протимікробними препаратами (антибіотик + уроантисептик) по 10-12 днів кожного місяця разом із фізіотерапевтичними методами лікування (електрофорез із 0,33% аспірином, парафінові аплікації на ділянку сечового міхура або ампліпульс).

Симптоматичні засоби, мембраностабілізуючі та вітамінні препарати можуть певною мірою. забезпечити більш комфортний стан ураженому організму. Разом з тим всі ці ліки не є провідними в лікуванні пієлонефриту, і чекати стійкого ефекту можна лише при адекватно підібраній антибактеріальній терапії.

При досягнення ремісії хворий обстежується в умовах стаціонару щорічно, амбулаторно оглядається педіатром 1-2 рази на місяць у перший рік та щоквартально в наступному (при можливості – нефрологом не рідше 1 разу на 3-6 місяців). При цьому треба регулярно обстежуватися у лор-лікаря, стоматолога та гінеколога (1 раз на 6 місяців), дотримуватися рекомендацій стаціонару, контролювати загальний стан та фізичний розвиток дитини, адекватність питного режиму, артеріальний тиск, наявність сечового синдрому, функціональний стан нирок, виникнення побічних ефектів та ускладнень терапії, усунення чинників, що провокують погіршення стану (хронічні вогнища інфекції, інсоляції, ГРВІ, стреси, переохолодження).

Через велику поширеність серед дітей проблема інфекцій сечової системи виходить за рамки нефрологічної та урологічної і є широкою педіатричною.

Олена Бєлорус, лікар-нефролог дитячий консультативної поліклініки КП «Полтавська обласна дитяча клінічна лікарня Полтавської обласної ради»

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

four × four =