КОМУНІКАЦІЙНА СТРАТЕГІЯ У СФЕРІ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ НА 2020-2023 РОКИ

Огляд стратегії

Комунікаційна стратегія (КС) у сфері громадського здоров’я Полтавської області спрямована на організацію системного підходу щодо зміцнення здоров’я населення шляхом організованих зусиль суспільства, профілактики захворювань, збільшення тривалості життя.

Документ містить наступні розділи:

  • Передумови для комунікації
  • Визначення проблеми
  • Мета і завдання КС
  • Підготовка  повідомлень
  • Комунікаційна спроможність
  • Вибір ефективних каналів та інструментів комунікації
  • Цільові аудиторії
  • Структура КС
  • Моніторинг та оцінка ефективності
  • Індикатори
  • Очікувані результати
  • Фінансове забезпечення виконання КС

Передумови для комунікації

Комунікація є важливою складовою усіх аспектів системи громадського здоров’я – профілактики захворювань, промоції здорового способу життя та підвищення якості життя.

Ця стратегія має на меті визначити загальний напрямок комунікацій із пріоритетних питань громадського здоров’я, окреслити цільові аудиторії і ключові повідомлення, а також запропонувати план дій для кожного із пріоритетних напрямків на період з 2020 по 2023 роки. Ця стратегія не є вичерпною. Зміни у поведінці, що сприятимуть покращенню здоров’я населення і профілактиці захворювань, – це складний і тривалий процес, вони не можуть бути досягнуті лише завдяки комунікаційним заходам.

При розробці КС враховані:

  • Закон України «Про забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя»
  • Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»
  • Розпорядження КМУ від 30.11.2016 р. № 1002-р «Про схвалення Концепції розвитку системи громадського здоров’я»
  • Розпорядження КМУ від 18.08.2017 року КМУ № 560-р «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку системи громадського здоров’я»
  • Розпорядження КМУ від 26.07.2018 р. №530-р «Про затвердження Національного плану заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку»
  • Розпорядження КМУ від 27.11.2019 № 1402-р «Про схвалення Стратегії розвитку імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом проведення імунопрофілактики, на період до 2022 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації»
  • Розпорядження КМУ від 27.11.2019 №1415-р «Про схвалення Державної  стратегії у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 року»
  • Концепція розвитку системи громадського здоров’я Полтавської області на 2018-2020 роки
  • Інші стратегічні документи та цільові плани дій у рамках визначених пріоритетних напрямків громадського здоров’я

   Стратегія базується на широко прийнятих принципах комунікації, що спрямовані на зміну поведінки, пов’язаної зі здоров’ям, через повідомлення. Вони мають бути доступними, достовірними, значущими, своєчасними, зрозумілими та спонукати до дії. Комунікація є динамічним процесом, що потребує оцінки потреб аудиторії, апробації та, за потреби, внесення необхідних змін відповідно до отриманих даних.   

   Комунікації у сфері громадського здоров’я спрямовані на підвищення рівня обізнаності окремих громадян і населення загалом із питань охорони здоров’я та шляхів його поліпшення.

Визначення проблеми

Зміни поведінки, що сприятимуть покращенню здоров’я населення і профілактиці захворювань, – це складні й тривалі процеси, що досягаються не лише комунікаційними заходами. На жаль, більшість заходів реалізуються в обласному центрі та містах обласного значення, у той час як Концепція розвитку системи громадського здоров’я передбачає охоплення аудиторій у різних населених пунктах задля забезпечення рівних можливостей у доступі до інформації, спрямованої на покращення здоров’я.

Глобальними проблемами в системі громадського здоров’я є:

  • стан здоров’я населення з тенденцією до його погіршення;
  • рівень смертності населення в працездатному віці, особливо чоловіків;
  • рівень грамотності населення з питань охорони здоров’я та відповідального ставлення до особистого здоров’я;
  • рівень поширеності факторів ризику, що сприяють розвитку хронічних неінфекційних захворювань;
  • несвоєчасність звернення за медичною допомогою;
  • обмежена доступність до інфраструктури здоров’я;
  • відсутність координації зусиль у системі громадського здоров’я  державних та неурядових організацій. 

Мета і завдання КС

Ця КС визначає загальний напрямок комунікацій із пріоритетних питань громадського здоров’я в області, окреслює цільові аудиторії і ключові повідомлення, а також пропонує план дій на період з 2020 по 2023 роки.

КС дозволить:

  • провести детальний аналіз, що включає стан здоров’я населення та причини нерівності за показниками здоров’я серед різних категорій населення, стан ресурсного і технологічного забезпечення системи громадського здоров’я, доступність (фізична, фінансова) та якість послуг громадського здоров’я, рівень впливу системи громадського здоров’я на медико-демографічну ситуацію в регіоні;
  • оцінити ситуацію,  знання  та  думки всіх прошарків населення, в тому числі медичних працівників та осіб, які ухвалюють рішення на всіх рівнях управління, про їх ставлення до ситуації, що склалася в системі громадського здоров’я, задоволеності рівнем послуг громадського здоров’я;
  • підвищити обізнаність населення щодо системи громадського здоров’я;
  • заохотити заклади охорони здоров’я, організації, підприємства,  місцеві органи влади щодо розвитку системи громадського здоров’я;
  • вдосконалити співпрацю з журналістами та засобами масової інформації з метою підвищення їх зацікавленості та обізнаності з питань громадського здоров’я.

Підготовка повідомлень

КС передбачає визначення повідомлень у рамках пріоритетних заходів громадського здоров’я з адаптацією відповідно до доступних ресурсів та можливостей. Адаптація інформаційних повідомлень, визначення цільових аудиторій та інструментів на регіональному та місцевому рівнях здійснюється з урахуванням поточної ситуації в умовах децентралізації.  

Ключове повідомлення розробляється для визначеної  цільової аудиторії: медичних працівників, вчителів, студентів, учнів, населення, організацій, місцевих громад тощо.

Зміст повідомлень передбачає поради щодо збереження та зміцнення здоров’я та запобігання захворюванням.

КС також спрямована на відповідність іншим завданням, пов’язаним із розвитком системи громадського здоров’я, зокрема, на формулювання політики, організацію громад та підготовку фахівців ЦГЗ для розробки багаторівневих планів у сфері громадського здоров’я.

Комунікаційна спроможність

Після проведення аналізу внутрішніх та зовнішніх факторів впливу (SWOT-аналізу) КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я Полтавської обласної ради» визначено, де потрібно докласти зусиль до використання сильних сторін інституції (strengths) та посилення слабких сторін (weaknesses) для запобігання виникненню внутрішніх ризиків. При аналізі можливостей (opportunities) інституції визначено зовнішні фактори, здатні сприяти посиленню спроможності регіонального центру громадського здоров’я здійснювати системні ефективні комунікації. Особливу увагу варто приділити зовнішнім ризикам невиконання КС, що зазначені в розділі «загрози» (threats), і враховувати їх при плануванні комунікаційної діяльності.

СИЛЬНІ СТОРОНИ (STRENGTHS)СЛАБКІ СТОРОНИ (WEAKNESSES)
досвідчена команда співробітників КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я Полтавської обласної ради», на яку покладено виконання функцій комунікаціїнедостатнє забезпечення ресурсами для здійснення комунікацій;відсутня підготовка персоналу з використання засобів візуалізації, створення відео та аудіо- контенту;
МОЖЛИВОСТІ (OPPORTUNITIES)ЗАГРОЗИ (THREATS)
високий рівень уваги громадськості до питань трансформації галузі охорони здоров’я, в тому числі розбудови системи громадського здоров’я;зростання популярності сторінок центру громадського здоров’я у соціальних мережах; налагоджена співпраця з Департаментом інформаційної діяльності та зв’язків з громадськістю Полтавської ОДА.недостатня увага органів виконавчої влади та місцевого самоврядування до реалізації програм у сфері громадського здоров’я; низький рівень знань медичних пра-цівників та населення щодо основних функцій громадського здоров’я; негативні наслідки антивакцинальної пропаганди.

Вибір ефективних каналів та інструментів комунікації

Ефективні канали та інструменти комунікації обираються на підставі проведених досліджень.

Канали комунікації:

  • вебсайт та сторінка у соціальній мережі «Фейсбук» КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я», що надає оперативну інформацію про заходи в галузі охорони здоров’я, в тому числі у сфері громадського здоров’я;
  • регіональні ЗМІ;
  • друковані матеріали – листівки, флаєри, інформаційні бюлетені тощо;
  • вуличні акції, круглі столи, прес-конференції та інформаційні повідомлення для преси;
  • зустрічі з представниками органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадськості;
  • візуальні засоби (фоторепортажі, відеокліпи);
  • поширення актуальних матеріалів у єдиному інформаційному просторі області.
Тип комунікаційного каналуПеревагиНедоліки
Друкована продукціянадання конкретних повідомлень та аргументівдорогий дизайн та друк, але короткий «життєвий цикл»
промо-продукціяпривабливість,  тривалий час використаннявеликі витрати на дизайн та друк, але обмежений радіус використання
соціальні мережі, вебсайтбезкоштовні, легко доступні, глобальні, інтерактивна комунікація, значне охопленняВимагають значних навичок роботи у соціальних мережах
візуальні засоби: фільми, фото, відеокліпиемоційні, інтерактивні; доступні для демонстрації на масових заходах та поширення в інтернеті.вимагають доволі великих фінансових ресурсів

Цільові аудиторії

КС передбачає організацію та проведення роботи з такими цільовими аудиторіями:

  • населення, в тому числі школярі, студенти тощо. Мета комунікації – формування відповідального ставлення до свого здоров’я, прихильності до здорового способу життя, навчання основам профілактики хронічних неінфекційних, інфекційних хвороб та порушень психіки і поведінки шляхом використання  здоров’язберігаючих технологій, усвідомлення необхідності своєчасного звернення до сімейного лікаря в разі погіршення стану здоров’я;
  • пацієнти з хронічними захворюваннями. Мета комунікації – формування прихильності до систематичних оглядів, виконання рекомендацій лікаря щодо способу життя та вживання лікарських засобів;
  • роботодавці. Мета комунікації – усвідомлення необхідності створення належних умов праці, що не завдають шкоди здоров’ю, мотивація людей, які протягом тривалого часу не перебувають на лікарняному;
  • представники органів місцевого самоврядування. Мета комунікації – переконання необхідності фінансування програм з громадського здоров’я.

Структура КС

КС передбачає організацію та проведення заходів за чотирма пріоритетними напрямками громадського здоров’я, у рамках яких визначено основні цільові аудиторії, окреслено ключові повідомлення та пропонуються напрями комунікації:

  • неінфекційні захворювання;
  • соціально значущі захворювання – туберкульоз, ВІЛ-інфекція/СНІД, вірусні гепатити В і С;
  • імунопрофілактика;
  • протимікробна стійкість.

Напрям: неінфекційні захворювання

Визначення проблеми:

Неінфекційні захворювання, особливо серцево-судинні та хронічні респіраторні захворювання, рак та діабет 2-го типу, спричиняють 78% смертей на рік в Україні[1]. 95% випадків передчасної смерті через ішемічну хворобу серця, інсульт та діабет 2-го типу можна уникнути; так само як і 46% випадків передчасної смертності від раку[2].

У Полтавській області неінфекційні захворювання в структурі поширеності хвороб (на 10 тис. нас.) займають провідне місце, зокрема:

  • системи кровообігу 6560,8 (36,7%);
  • органів дихання 2931,0 (16,4%);
  • органів травлення 2090,2 (11,7%);
  • ендокринної системи, розладів харчування, порушення обміну речовин 821,3 (4,6%);
  • новоутворення 412,3 (2,3%).

У структурі причин смертності населення Полтавської області на 1-му місці – хвороби системи кровообігу (69,5%); на 2-му – новоутворення (13,6%); на 3-му – зовнішні причини смерті (5,5%).

За минулий рік на Полтавщині вперше виявлено 4928 випадків онкозахворювань. Всього на рак станом на 1 січня 2020 хворіло 42626 мешканців області.

Причини виникнення НІЗ пов’язані переважно із соціально-економічними умовами та культурними звичаями, що викликають ризиковану поведінку[3]. Дослідження виявляють найважливіші фактори ризикованої поведінки:

  • вживання тютюну;
  • вживання алкоголю;
  • нездорове харчування;
  • нестача фізичної активності.

Вплив цих шкідливих звичок призводить до таких метаболічних та фізіологічних симптомів:

  • високий кров’яний тиск;
  • високий рівень холестерину, ліпопротеїдів низької щільності (LDL);
  • резистентність до інсуліну;
  • надмірна вага/ожиріння.

У свою чергу, ці зміни призводять до наступних порушень стану здоров’я:                                                                                                                                          

  • ішемічної хвороби серця;
  • інсульту;
  • захворювання судин;
  • діабету 2-го типу;
  • метаболічного синдрому;
  • раку;
  • хронічних обструктивних захворювань легень.

Високі показники смертності від неінфекційних захворювань та зовнішніх причин (дорожньо-транспортні пригоди, самогубства, вбивства) найбільше стосуються дорослих чоловіків. Так, українські чоловіки у віці до 65 років мають утричі більший ризик померти передчасно від серцево-судинних захворювань порівняно з українськими жінками того ж віку[4].

Завдаючи негативного впливу на здоров’я чоловіків працездатного віку, НІЗ призводять до зміни демографічної структури населення. Зокрема, в Україні на кожні 100 жінок налічується 86,3 чоловіка. Масштаби смертності та інвалідності серед чоловіків працездатного віку є важливою проблемою для громадського здоров’я.

Завдання:

  • Зменшення поширеності щоденного вживання тютюну (включно з електронними сигаретами, пристроями для електричного нагрівання тютюну та кальянами) серед українців, особливо серед молоді та жінок.
  • Зменшення тягаря захворювань та соціально-економічних наслідків, пов’язаних із вживанням алкоголю.
  • Популяризація здорового харчування, яке знижує ризик виникнення НІЗ серед населення України.
  • Обгрунтування необхідності збільшення рухової активності населення, підвищення рівня поінформованості населення щодо переваг повсякденної фізичної активності.

Ключові повідомлення:

  • Куріння – це залежність, яку потрібно лікувати
  • Пасивне куріння – шкідливе. Право на бездимне середовище потрібно відстоювати
  • Куріння електронних сигарет, пристроїв для електричного нагрівання тютюну  та кальяну – небезпечні експерименти для вашого здоров’я
  • Вживання алкоголю руйнує життя / сім’ї / соціальні зв’язки
  • Прості зміни харчових звичок мають велике значення
    • Здорове харчування може бути смачним
    • Вибирайте їжу з меншою кількістю солі, цукру та насичених  жирів / трансжирів
    • Здорове харчування не  дорожче, ніж нездорове
  • Здорове харчування  – просте і доступне
  • Оптимальна фізична активність збереже ваше здоров’я
ЗаходиЗалучені сторониОчікувані результати
Інформаційна кампанія з просування національного сервісу з надання допомоги у припиненні курінняУОЗ ОДА, ЦГЗ із залученням (за згодою) регіональних представників ЗМІ, центральних та місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування,  громадських організаційзменшення загальної поширеності вживання тютюнових виробів, у т.ч. електронних сигарет, пристроїв для електричного нагрівання тютюну та кальянів, серед дорослого населення і молоді
Інформаційна кампанія про шкоду пасивного курінняУОЗ ОДА, ЦГЗ із залученням за згодою регіональних представників ЗМІ, органів Держпродспоживслужби,  органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадських та  міжнародних організаційпідвищення рівня обізнаності курців щодо шкідливості пасивного куріння та зменшення частки курців, які курять у громадських місцях, відстоювання права на бездимне середовище все більшою кількістю населення
Інформаційна кампанія щодо неприпустимості водіння у нетверезому станіУОЗ ОДА, ЦГЗ із залученням за згодою регіональних представників ЗМІ, МВС, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадських та міжнародних організаційзміна соціальної поведінки щодо несприйняття водіння у нетверезому стані,
зменшення кількості випадків водіння у нетверезому стані

Адвокаційні заходи щодо посилення законодавства, яке сприятиме здоровому харчуванню населенняУОЗ ОДА, ЦГЗ із залученням за згодою регіональних представників Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, Мінекономрозвитку, Міносвіти,
професійної асоціації дієтологів,
Асоціації директорів та вчителів шкіл, громадських організацій
зменшення застосування солі в харчовій промисловості, роздрібній торгівлі та сфері послуг; розробка пропозицій щодо нормативно-правового урегулювання ініціатив щодо маркування продукції відносно користі для здоров’я (напр., “світлофори“);
Проведення інформаційно-навчальних заходів щодо різних аспектів НІЗУОЗ ОДА, ЦГЗ із залученням за згодою представників ЗМІ, професійних асоціацій, громадських та  міжнародних організаційпідвищення рівня обізнаності населення про неінфекційні захворювання, фактори ризику, що їх спричиняють, та шляхи профілактики
Навчання медичних працівниківУОЗ ОДА, ЦГЗпідвищення обізнаності медичних працівників щодо профілактики НІЗ та способів відмови від шкідливих звичок; покращення комунікативних навичок консультування пацієнтів; підвищення рівня довіри населення до медичного працівника;  збільшення кількості людей, які за порадою сімейного лікаря відмовилися від куріння та зловживання алкоголем
Адвокаційна кампанія зі сприяння розвитку інфраструктури здоров’яЦГЗ,регіональні структури Міністерства молоді і спорту, Мінінфраструктури, Мінрегіонбуду,
органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадських та  міжнародних організацій

створення середовища, сприятливого для активного відпочинку та заняття різними видами фізичної активності

Напрям: соціально значущі хвороби (туберкульоз, ВІЛ-інфекція/СНІД, вірусні гепатити В і С)

Визначення проблеми:

Серед соціально значущих хвороб акцентуємо увагу на тих, що формують основний тягар інфекційних хвороб в Україні: ВІЛ-інфекція/СНІД, туберкульоз, вірусні гепатити В та С (далі – вірусні гепатити), поєднані патології.  

У Полтавській області станом на 01.02.2020 року на диспансерному обліку з приводу ВІЛ-інфекції перебували 3570 осіб. Із них 1013 – хворі на СНІД. Дітей віком до 18 років з приводу ВІЛ-інфекції зареєстровано 158. З них 65 мають підтверджений діагноз ВІЛ-інфекції, у тім числі 11 хворіють на СНІД.

У 2019 році в області  поширеність ВІЛ-інфекції склала 252,7, СНІДу – 72,3 (на 100 тисяч населення). Захворюваність на ВІЛ-інфекцію – 28,4, на СНІД –  6,0 (на 100 тисяч населення).

Поширеність хронічного гепатиту в області – 854 на 100 тисяч населення.

У 2019 році в Полтавській області захворіло на туберкульоз 726 осіб, що становить 52,1 на 100 тис. населення (в 2018 році – 59,5). Зменшення – на 12,4%.

Всього станом на 1 січня 2020 року на туберкульоз хворіє 991 мешканець області, із них 506 – на мультирезистентний туберкульоз. Близько 5 відсотків від загальної кількості зареєстрованих хворих не лікуються.

Поєднані патології (ко-інфекції) ВІЛ, туберкульозу та вірусних гепатитів негативно впливають на здоров’я пацієнтів та ускладнюють організацію як надання медичної допомоги, так і планування програм та заходів із профілактики серед ключових груп населення. Захворюваність на ко-інфекції – 7,2 на 100 тисяч населення області.

Епідемії туберкульозу/ВІЛ/СНІДу/гепатитів мають схожі комунікаційні виклики – недостатню проінформованість про шляхи профілактики цих захворювань, низьку поінформованість про необхідність тестування,  недостатню обізнаність про доступність лікування. Методи комунікації, передбачені цією КС, мають на меті підвищити обізнаність визначених цільових аудиторій про проблеми туберкульозу/ВІЛ-інфекції/СНІДу/вірусних гепатитів, а ключові повідомлення передбачають заклики до дій, які будуть ефективними для зниження рівня захворюваності.

Завдання:

  • підвищення рівня охоплення тестуванням на туберкульоз, ВІЛ-інфекцію і вірусні гепатити серед населення;
  • підвищення рівня проінформованості про доступ до лікування серед людей, які живуть із туберкульозом/ ВІЛ/вірусними гепатитами;
  • зниження рівня стигматизації і дискримінації до людей з туберкульозом, вірусними гепатитами В і С, людей, які живуть з ВІЛ, поєднаною патологією та представників груп підвищеного ризику.

Шляхи комунікації та цільові аудиторії прописані у відповідному розділі.

Ключові повідомлення:

  • Пройди тестування – дізнайся свій статус
  • Раннє звернення за медичною допомогою підвищує шанси на одужання та повноцінне життя
  • Туберкульоз, ВІЛ-інфекція/СНІД, гепатити В і С – не вирок. Звернися за медичною допомогою, врятуй життя
  • Підкажи рідним та знайомим, де можна пройти обстеження
  • Лікування від туберкульозу, ВІЛ-інфекції,гепатитів В і С – доступне. Звернися до лікаря
Очікувані результатиЦільова аудиторіяСтратегічні підходиЗалучені сторони
Підвищення рівня поінформованості про доступ до лікування серед людей, які живуть із туберкульозом/ ВІЛ-інфекцією/СНІДом, вірусними гепатитами  молодь та доросліпоширення доступних і зрозумілих інформаційних матеріалів у медичних закладах, точках тестування, пунктах здачі крові;інформаційні кампанії   ЦГЗ,  заклади охорони здоров’я,  органи виконавчої влади та місцевого самоврядування
Підвищення рівня охоплення тестуванням на туберкульоз, ВІЛ-інфекцію/СНІД і вірусні гепатити серед населення  населення, ключові групистворення та поширення інформаційних матеріалів щодо доступності до тестування на туберкульоз/ВІЛ-інфекцію/СНІД, вірусні гепатити (так звані маршрути пацієнта)організація тестуванняраннє звернення по медичну допомогу підвищує шанси на одужання та повноцінне життяЦГЗ,  громадські організації та міжнародні організації (за згодою)
Зниження рівня стигматизації і дискримінації людей із туберкульозом, вірусними гепатитами В і С, людей, які живуть з ВІЛ-інфекцією/СНІДом, представників груп підвищеного ризику.люди, які живуть із туберку-льозом/ВІЛ-інфек-цією/СНІДом, вірусними гепатитами поширення доступних і зрозумілих інформаційних матеріалів інформаційні кампанії   ЦГЗ,   заклади охорони здоров’я, освіти, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування

Напрям: імунопрофілактика

 Визначення проблеми

На території області постійно аналізується стан проведення імунопрофілактики. Надаються рекомендації для її покращення в містах та районах. Це відповідає розпорядженню Кабінету Міністрів України від 27.11.2019 р. № 1402 «Про схвалення Стратегії розвитку імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом проведення імунопрофілактики, на період до 2022 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації».

За підсумками 10 місяців 2019 року в Полтавській області дітей до одного року охоплено щепленнями проти туберкульозу 67,7% (по Україіні – 70,9%), проти кашлюку, дифтерії та правцю – 71,9 % (по Україні 66,8%). Ревакцинацією проти кашлюку, дифтерії та правцю дітей до 18 місяців охоплено 76,5% (по Україні – 67,4), ревакцинацією в 6 років – 77% (по країні 65,4), у 16 років – 76% (проти 77%), дорослих – 57,5% (проти 55,3% в Україні). Показники вакцинації та ревакцинації проти поліомієліту, кору, паротиту та краснухи коливаються від 78 до 85 відсотків і перевищують середній відсоток по країні.

Завдання:

  • Підвищення рівня охоплення вакцинацією серед дітей відповідно до Національного календаря щеплень, затвердженого МОЗ України
  • Подолання основних бар’єрів, що ведуть до відмови від вакцинації, підвищення рівня поінформованості  та позитивного ставлення батьків і медичних працівників до вакцинації
  • Розвінчування поширених міфів
  • Підвищення рівня охоплення вакцинацією серед дорослих

Ключові повідомлення:

  • Вакцини – безпечні та ефективні
  • Краще вакцинуватися, ніж хворіти
  • Якщо ми зупинимо вакцинацію, небезпечні хвороби повернуться
  • Не ризикуйте здоров’ям своєї дитини. Щеплення  – найкращий захист
  • Дорослим теж потрібен захист. Вакцинуйся
  • Більшість дорослих отримали всі необхідні щеплення від інфекційних захворювань. Дізнайтеся у свого лікаря, чи захищені ви.
Очікувані результатиЦільова аудиторіяСтратегічні підходиЗалучені сторони
Підвищення рівня охоплення вакцинацією дітей певних вікових групсімейні лікарі, педіатри, працівники пологових стаціонарів  проведення тренінгів, семінарів, навчальних програм для медичних працівників поширення інформаційних матеріалів  інформаційні кампаніїорганізація та проведення Тижня імунізаціїДОЗ ОДА, ЦГЗ,   органи виконавчої влади та місцевого самоврядування
Підвищення позитивного ставлення батьків і медиків до вакцинації  батьки, медичні працівникиорганізація та проведення інформаційних кампаній із залученням відомих людей, лідерів думок створення мережі “агентів змін” – людей, які адвокатуватимуть за вакцинацію на місцевому рівні просування повідомлень про вакцинацію у засобах масової інформації і соціальних мережах (зокрема, групах для батьків)  ДОЗ ОДА, ЦГЗ, заклади охорони здоров’я, освіти, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадські організації та міжнародні організації (за згодою)
Підвищення рівня охоплення вакцинацією серед дорослихдоросле населенняорганізація публікацій у ЗМІпроведення індивідуального консультування  ДОЗ ОДА, ЦГЗ,  заклади охорони здоров’я, освіти, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування

Напрям: протимікробна стійкість

Визначення проблеми:

Стійкість до протимікробних препаратів є глобальним викликом і зростає в усьому світі.  Антибіотики втрачають свою ефективність, що ставить під загрозу змогу лікувати інфекційні захворювання. Ця проблема є надзвичайно актуальною для України, адже антибіотики й досі відпускаються без рецепта, рівень самолікування населення є досить високим, а обізнаність про неефективність вживання антибіотиків при вірусних інфекціях залишається низькою. Недостатній рівень знань лікарів часто призводить до необґрунтованого призначення антибіотиків з метою профілактики інфекцій, лікування вірусних інфекцій, при встановленні помилкового діагнозу. Антибіотики також нераціонально використовуються у сільськогосподарському секторі для стимуляції росту та профілактики захворювань у здорової худоби і птиці.

В Україні досить обмежені дані як про рівень обізнаності визначених цільових аудиторій про проблеми протимікробної стійкості, так і про використання антибіотиків пацієнтами. Проте очевидно, що без зміни поведінки щодо вживання протимікробних препаратів, ситуація погіршуватиметься і людству загрожує повернення у доантибіотикову еру, коли навіть найпростіші бактеріальні інфекції знову будуть невиліковними. Проактивна комунікація проблеми стійкості до антибіотиків, освіта й інформування цільових аудиторій та заклики до конкретних дій зі зменшення нераціонального використання антибіотиків необхідні для підсилення заходів, визначених Національним планом дій із боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів.

Завдання:

  • Підвищити обізнаність і розуміння проблеми стійкості до антибіотиків серед  медичних працівників і загального населення.
  • Зменшити рівень неправильного та необґрунтованого використання антибіотиків.
  • Підвищити рівень проактивної комунікації лікарів із пацієнтами про правильне вживання антибіотиків.

Ключові повідомлення:

  • Через неправильне використання антибіотики втрачають свою ефективність
  • Призначайте антибіотики, лише коли вони дійсно необхідні
  • Пояснюйте пацієнтам, коли і за яких умов антибіотики ефективні
  • Приймайте антибіотики лише за призначенням лікаря
  • Антибіотики не лікують вірусні інфекції, такі як грип чи застуда
  • Зменшіть використання антибіотиків у тваринництві, щоб зберегти їхню ефективність для людей
  • Не використовуйте антибіотики для стимуляції росту здорових тварин
Очікувані результатиЦільова аудиторіяСтратегічні підходиЗалучені сторони
Підвищення рівня обізнаності і розуміння проблеми стійкості до антибіотиків серед  медичних працівників і населення.  медичні працівники і населення  організація та проведення конференцій, тренінгів, семінарів, онлайн-навчання                            поширення інформаційних матеріалів про належне використання антибіотиків комунікація через засоби масової інформації і соціальні мережіДОЗ ОДА, ЦГЗ,   заклади охорони здоров’я, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування
Зменшення рівня неправильного та необґрунтованого використання антибіотиків.доросліпроведення інформаційних кампаній на регіональному рівні                     просування ключових повідомлень у засобах масової інформації і соціальних мережах                                                               ДОЗ ОДА, ЦГЗ, заклади охорони здоров’я, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування
Підвищення рівня активної комунікації лікарів із пацієнтами про правильне вживання антибіотиків.доросліпроведення загальнонаціо- нальних інформаційних кампаній для підвищення обізнаності про проблему стійкості до антибіотиків та раціональне використання антибіотиківДОЗ ОДА, ЦГЗ,   заклади охорони здоров’я, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування
Використання антибіотиків лише для лікування тварин і за призначенням ветеринараПредставни-ки сільсько-господарсь-кого сектору просування ключових пові-домлень у спеціалізованих засобах інформації              конференції, семінари, круглі столи               адвокація через регіональні медіаДОЗ ОДА, ЦГЗ, Держпродспоживслужба, громадські організації та професійні асоціації

Моніторинг та оцінка ефективності

Моніторинг КС передбачає:

  • моніторинг реалізації запланованих заходів – відповідність визначеному плану;
  • аналіз процесів – охоплення аудиторії, якість проведених заходів, зворотній зв’язок від цільових аудиторій і зацікавлених сторін про проведену роботу.
  • моніторинг зміни поведінки – проміжні результати зміни поведінки цільових груп дозволять краще розуміти  чому і як вони відбуваються, що саме сприяє цим змінам. Ці дані важливі для довготермінового планування.

Оцінка виконання КС проводитиметься в кінці визначених термінів із метою організації більш ефективної комунікації надалі. Оцінка визначить, чи досягнуто поставлених цілей та результатів. На основі проведеної оцінки розробляється КС на наступний визначений період.

Індикатори

Індикатори структури:

  • наявність інформаційних матеріалів;
  • охоплення спеціальним навчанням працівників системи громадського здоров’я;
  • доступність каналів та засобів масової комунікації.

Індикатори процесу:

  • прийняті адміністративні та управлінські рішення щодо усунення проблем в організації системи громадського здоров’я;
  • динаміка кількості населення, охопленого профілактичними заходами.

Індикатори результату:

  • підвищення рівня доступності населення до послуг громадського здоров’я;
  • скорочення нерівності окремих категорій населення за показниками здоров’я;
  • збільшення частки населення, яке позбавилося шкідливих звичок;
  • збільшення частки населення, яке веде здоровий спосіб життя.

Очікувані результати

 Загальні очікувані результати реалізації КС:

  • комунікаційні потоки у сфері громадського здоров’я оптимізовані та координуються з єдиного комунікаційного ресурсу. Процедури щодо обміну інформацією та створення кінцевих інформаційних продуктів для різних аудиторій є узгодженими;
  • узгоджено інформаційні політики щодо здійснення комунікацій між усіма каналами комунікації – офіційним веб-сайтом, сторінками в соціальних мережах;
  • формат повідомлень для засобів масової інформації та громадян у розсилках, новинах на сайті, в соціальних мережах у сфері громадського здоров’я є легким для сприйняття, зрозумілим та містить роз’яснення щодо важливих фактів з огляду на потреби аудиторій;
  • інформування про діяльність системи громадського здоров’я проводиться постійно на офіційному веб-сайті, сторінці у Фейсбук та Телеграм-каналі;
  • здійснюється регулярна комунікація за допомогою круглих столів, брифінгів, прес-конференцій, зустрічей з НУО тощо;
  • запроваджено медіа план використання єдиного інформаційного простору області;
  • регулярно розсилаються анонси, тематичні інформаційні повідомлення, бюлетені та новини для засобів масової інформації.

Фінансове забезпечення виконання КС

Виконання КС забезпечуватиметься за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених на діяльність регіонального центру громадського здоров’я.

Задля виконання окремих заходів стратегії передбачається залучення фінансової та технічної підтримки донорських, міжнародних та національних організацій, фондів, неурядових організацій тощо.

Обсяги фінансування стратегії підлягають уточненню щороку.

В.о. директора КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я Полтавської обласної ради» Ніна ДУРДИКУЛИЄВА


[1] Глобальна оцінка тягаря захворювань для України (2016). https://vizhub.healthdata.org/gbd-compare/.

[2] На основі глобальних даних про тягар захворювань (2016 р.) з Інституту показників здоров’я. https://vizhub.healthdata.org/gbd-compare/.

[3] У 2010 та 2017 роках в Україні було проведено Глобальне опитування дорослого населення щодо вживання тютюнових виробів (GATS). http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0007/347632/UKR_GATS_2017_ES_17Aug2017_Final.pdf?ua=1

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

thirteen + ten =