Голова Асоціації медичних сестер: «Потрібно вдосконалювати професійну освіту»

У багатьох країнах світу зростає попит на сестринський персонал. Їх практика гнучко реагує на демографічні, економічні та соціальні зміни. Як результат, медсестринська діяльність перетворилась в ключовий компонент медичної допомоги в будь-яких умовах. Чому модернізація охорони здоров`я не можлива без розвитку сестринської освіти,  сестринської справи та що заважає цьому, – пояснює Людмила Самолеліс, голова Асоціації медичних сестер Полтавської області

Людмила Самолеліс (зліва). Фото з особистого архіву

«Реформується галузь охорони здоров’я – відповідно змінюються роль, функції і організаційні форми діяльності медсестер. Розвивається первинна медико-санітарна допомога, спрямована на профілактику захворювань та зміцнення здоров’я, санітарно-гігієнічне навчання і виховання населення, медичні заклади оптимізують терміни перебування пацієнтів у стаціонарі, удосконалюються системи, форми та етапи реабілітаційних заходів, формуються лікарні і відділення сестринського догляду, розвиваються системи хоспісів і надання паліативної допомоги – все це вимагає удосконалення як додипломної так і післядипломної освіти медичних сестер», – пояснює Людмила Миколаївна. «Також для реалізації ефективної організаційної діяльності сестринських кадрів необхідна підготовка головних медичних сестер в сучасній інтерпретації – професійних менеджерів сестринської служби. Ось чому потрібно вдосконалювати професійну освіту. З 2019 року в медичному коледжі Української медичної стоматологічної академії на циклах післядипломної освіти головних медичних сестер збільшили години навчання навичкам стресостійкості, вирішення організаційно-ділових проблем, виховання лідерських якостей, навчають правознавству і нормативному документуванню, діловодству і комп’ютеризації діяльності керівника з медсестринства, дають навіть базові  знання економіки».

Що перешкоджає медсестринству осучаснюватися і встигати реформуватися?

Сфера діяльності медсестер включає надання широкого спектру послуг від первинного рівня надання медичної допомоги до участі у високотехнологічних наукових дослідженнях.

«Сучасна медична сестра – унікальна особистість, яка  зобов’язана самостійно виконувати широке коло визначених обов’язків на високому професійному рівні. Сестринська справа – найважливіша складова частина системи охорони здоров’я, що володіє значними кадровими ресурсами і реальними потенційними можливостями для задоволення потреб населення в доступній і прийнятній медичній допомозі. Без якісного медсестринського догляду не може бути якісної медичної допомоги», – наголошує Людмила Самолеліс.

На її думку, проблема структурної перебудови охорони здоров’я  потребує нових підходів у вирішенні складних соціально-психологічних задач в сфері раціонального використання трудових ресурсів. Основними напрямками оптимізації ресурсного забезпечення охорони здоров’я є:

  •  усунення прямих втрат ресурсів за рахунок усунення дублювання функцій;
  •  перерозподіл функцій між лікарями і середнім медичним персоналом, між середнім і молодшим медичним персоналом;
  •  посилення позиції середнього медичного персоналу на всіх рівнях надання медичних послуг;
  •  збільшення відсотку середніх медпрацівників в кадровій структурі галузі;
  •  підвищення їх юридичного і матеріального статусу та інше.

Аналіз практики медичних сестер свідчить про низку факторів, що перешкоджають реформуванню в сестринській справі, а саме:

  •  правові (відсутність законодавства у сестринській діяльності, в тому числі і для медичних сестер бакалаврів та магістрів);
  •  організаційно-управлінські (відсутність комплексного підходу до реформування окремих ланок системи охорони здоров’я, недостатність організаторів сестринської справи, що володіють сучасними методами менеджменту і маркетингу, спроможних проводити експертизу якості та ефективності медсестринської допомоги);
  •  дефіцит сестринських кадрів і молодшого медперсоналу, низька укомплектованість спеціалістами-організаторами сестринської справи з вищою освітою, високий коефіцієнт сумісників;
  •  відсутність диференційованого навантаження і оплати праці спеціалістів з різним рівнем освіти (наприклад, медичної сестри з середньою і вищою освітою).

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

four + 16 =