ЕТАПИ РОЗВИТКУ АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ

16 жовтня – Всесвітній день анестезіолога

Анестезіологія – наука, що вивчає способи усунення відчуттів. Це наука про знеболювання та інші методи захисту організму від надмірних подразнень, зумовлених хірургічним втручанням. Основними завданнями анестезіологічного забезпечення оперативного втручання є усунення негативних емоцій, больових відчуттів, м’язового напруження, патологічних нейроендокринних та нейровегетативних реакцій, регуляція основних життєво важливих функцій під час операції та в ранній післяопераційний період.

            16 жовтня 1846 року було проведено перший в світі наркоз ефіром при операції з видалення піднижньощелепної пухлини у пацієнта Гілберта Еббота.У ній взяли участь анестезіолог Вільям Мортон і хірург Джон Уоррен. Майже одночасно було відкрито знеболювальну дію закису азоту. У грудні 1844 p. зубний лікар Г. Уелс випробував його дію на собі під час видалення хворого зуба. А у листопаді 1847 p. гінеколог Д. Сімпcон повідомив про успішне застосування для знеболювання хлороформу.

Неінгаляційний наркоз почали широко застосовувати у клінічній практиці значно пізніше, ніж інгаляційний, хоча ще в 1847 p. M.I. Пирогов застосував ефір в експерименті для прямокишкового та внутрішньовенного наркозу. У 1932 p. Веезе використав для внутрішньовенного наркозу препарат барбітурової кислоти — евіапан-натрій (гексенал), а з 1936 p. Ж. Ланді почав застосовувати тіопентал-натрій. Паралельно із впровадженням у клінічну практику засобів для загальної анестезії розробляли методи для місцевого знеболювання. Коллер, Н.А Карацупов та З.А. Захар’євський застосували кокаїн в офтальмології. Холстед (1885) використав його для провідникової анестезії, у 1886 р. Оберст та A.I. Лукашевич — для регіонарної, а в 1897 p. А. Бір — для спинномозкової анестезії.

Особливого поширення місцеве знеболювання набуло після того, як у 1905 p. Ейнхорн синтезував новокаїн, а О.В. Вишневський розробив і запровадив у практику інфільтраційну анестезію новокаїном за методом “тугого повзучого інфільтрату”, анестезію “поперечного перерізу кінцівок” та методику різноманітних блокад. Останніми роками особливого поширення набув один із варіантів провідникового знеболювання — перидуральна анестезія, теоретичні передумови якої були розроблені ще у 1885 p. Корнінгом.

Нова епоха в анестезіології почалася із застосуванням препаратів, що розслаблюють м’язи (м’язові релаксанти) і незначною мірою впливають на інші органи та системи. Впровадження м’язових релаксантів пов’язане з іменами  Гріффітса та Джонсона, які у 1942 p. застосували очищений препарат кураре — інтокострин. Використання м’язових релаксантів та інтубації трахеї сприяло формуванню нового етапу в розвитку анестезіології. Ендотрахеальний наркоз із м’язовими релаксантами та ШВЛ почали застосовувати під час найскладніших оперативних втручань у хворих з вираженими порушеннями життєво важливих функцій.

Історія розвитку анестезіології в Україні веде свій початок з першого проведеного Т. Л. Ванцетті в Харкові ефірного  наркозу (1847), другого за рахунком після Ф.І. Іноземцеві. Можна виділити чотири етапи історичного розвитку анестезіології та реаніматології в Україні:

I. До 1964 рр.- етап становлення і впровадження ендотрахеального наркозу. Перший ендотрахеальний наркоз був проведений в Києві в 1949 р. В. К. Бойко в Українському інституті клінічної медицини. На базі Київського інституту удосконалення лікарів у 1957 р. Миколою Михайловичем Амосовим була організована перша в Україні кафедра торакальної хірургії і анестезіології. Першим Головним анестезіологом МОЗ України став А. І. Трощинський.

Важливим кроком стала організація самостійних кафедр анестезіології, перша з яких була відкрита в 1967 р. при Київському інституті удосконаленні лікарів.  До 1964 р. в Україні було близько 300 лікарів-анестезіологів.

ІІ. 1964-1969 рр. період освоєння і вивчення нових анестетиків, вибору різних методів анестезії при оперативних втручаннях. Він завершився проведенням І-го з’їзду анестезіологів України, який відбувся у Львові в 1969 р.

ІІІ. 1970- 1990 рр. – якісно новий етап розвитку анестезіології як науки, період становлення інтенсивної терапії і розвитку сучасної організаційної  структури служби анестезіології  та інтенсивної терапії. З виходом у 1973 р. Наказу МОЗ СРСР почали організовуватися кафедри анестезіології і реаніматології  при медичних вузах, які викладали спеціальність для студентів та готували лікарів фахівців.

ІV. 1991 р- по теперішній час. У 1991 р. з ініціативи проф. А. І. Тріщинського була створена Асоціація анестезіологів України ( ААУ), першим президентом був вибраний проф. А.І. Тріщинський, з 2004 р.- проф. Ф.С. Глумчер, з 2020 р. і по цей час головою ААУ є Дубров С.О.

Однак задача анестезіологічної служби полягає не тільки в захисті пацієнта від хірургічної агресії та створенні умов для їх комфортного проведення, а й у моделюванні та відновленні вітальних функцій організму, проведенні інтенсивної терапії та догляду. З цією метою створюються відділення під назвою «Відділення анестезіології та реаніматології» або «Відділення анестезіології та інтенсивної терапії».

Анестезіологічна служба в КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В.Скліфосовського ПОР» розпочала свою діяльність з 1962 року. Першим анестезіологом почав працювати Махлін В.А. У 1964р. у лікарні вже налічувалось 3 анестезіологи: Бондаренко Н.М., Пузік Г.Г., Горбач М.Ф. та 6 медсестер-анестезисток. Ними було широко введено інгаляційний масочний та ендотрахеальний інтубаційний наркози. Основним методом знеболення був ефірно-закисний наркоз. У зв’язку з обсягом надання допомоги, організовано відділення анестезіології, і першим завідуючим призначена Бондаренко Н.М. У 1966 р. завідуючим відділення став Пузік Г.Г. За цей період становлення служби у відділенні почали працювати: з 1968р. Боркунов Л.Б., з 1971р. Жавботян В.Г., Денисюк В.К., Клигуненко О.М. Цими лікарями протягом 10 років були введені в дію основні методи загального знеболення та інтенсивної терапії у Полтавській області, а саме ендотрахеальний наркоз у дітей, щелепно-лицевій хірургії, епідуральна анестезія, катетеризація магістральних судин, інтенсивна терапія раннього післяопераційного періоду, реанімаційна допомога тяжкохворим, введено в дію наркозно-дихальну апаратуру. З 1974 р. на базі відділення анестезіології розпочата підготовка лікарів- анестезіологів для лікувальних закладів області, яка триває і по теперішній час.

В 1979р. наказом УОЗ №156 з 15.06 відкрито відділення анестезіології-реаніматології на 6 ліжок. Відділення постійно поповнювалось новими лікарями. У 1980р. прийшли: Білий В.П., Архіповець О.О., у 1981р. – Безбородько Н.В., Литвинов Ю.Г. У 1983 – 1985рр. відділення очолював Белінський Ю.В.

Великим кроком у розвитку анестезіологічно-реанімаційної допомоги стало переведення в 1979р. курсу анестезіології та реаніматології до Полтавського медичного стоматологічного інституту на чолі з к.м.н. доцентом Диким О.М., що дало поштовх до розвитку анестезіологічно-реанімаційної школи Полтавської області.

У 90-і роки до відділення органічно ввійшло нове поповнення лікарів-анестезіологів: Герасименко С.М., Каратаєв О.Г., Юрко О.І., Бабенко С.М., Скоромець І.М., Хотлубей  А.В., Капустян С.В. З 1996р. відділення очолює Білий В.П. У новому тисячолітті розпочали свою роботу у відділенні лікарі-анестезіологи: Альков М.Є., Левченко О.І., Білий С.В., Могильник А.І., Шабельник Ф.М., Алькова А.В.,Таран О.В., Кириленко Є.М., Кінаш П.М. За останнє десятиріччя відділення поповнилось лікарями: Будний В.Я., Наталенко М.С., Рашевський О.О.,Морщавка О.О., Маргітка К.В., Купавська А.В. З 2021р. у ВАІТ працюють: Волошина О.О., Стаднік Д.О., Люліна Ю.Л.

Відділення здійснює комплекс заходів по підготовці і проведенню загальної анестезії при операціях, діагностичних та лікувальних процедурах, відновленню, корекцію та підтримку при порушенні вітальних функцій. Також відділенням забезпечуються організаційно-методичні та науково-методичні заходи по наданню планової та екстреної анестезіологічної допомоги, підготовці кадрів в ЛПЗ області.

Валентин Білий, головний позаштатний експерт за фахом «Анестезіологія», завідуючий ВАІТ КП «ПОКЛ ім. М.В.Скліфосовського ПОР»

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

20 − twelve =