ЕПІЛЕПСІЯ У ДІТЕЙ

Епілепсія – це захворювання центральної нервової системи, при якому окремі ділянки або обидві півкулі головного мозку періодично генерують патологічні електричні сигнали, що клінічно проявляються падінням, втратою свідомості, судомами та іншими проявами епілепсії. Епілепсія може розвинутися у людини будь-якого віку, проте є періоди з підвищеним ризиком її розвитку.

Дитячий вік вважається одним із найнебезпечніших у плані ризику розвитку епілепсії. Наприклад, після травми головного мозку або інфекції дорослі значно менше ризикують захворіти на епілепсію, ніж діти.

Найчастішими причинами розвитку епілепсії у дітей є генетична схильність; порушення розвитку головного мозку; травми голови; інфекції головного мозку і мозкових оболонок; гідроцефалія.

Значно рідше хворобу викликають пухлини і кісти головного мозку, а також дегенеративні захворювання. Крім того, у значної частини дітей діагностується криптогенна епілепсія, тобто захворювання з невідомої причини.

Спадковість відіграє важливу роль у розвитку епілепсії. Наприклад, відомо, що у дітей, які мають родичів з епілепсією, важкі травми голови частіше ускладнюються розвитком епілепсії, ніж у їх однолітків із подібними травмами, які не мають такої рідні. Є підстави вважати, що генералізовані форми епілепсії (випадки, коли судомна активність охоплює обидві півкулі мозку) можуть бути пов’язані з генетичною схильністю до неї. До того ж, генетичні дослідження останніх років виявили зміни генів, які можуть бути пов’язані з фокальними (вогнищевими) формами епілепсії .

Напади епілепсії у дітей

Напади епілепсії у дітей, як і у дорослих, поділяються на два основні типи – генералізовані та вогнищеві (фокальні), хоча іноді можуть розвиватися інші, нетипові варіанти нападів.

Генералізовані напади розвиваються, якщо підвищена електрична активність поширюється на весь головний мозок або більшу його частину. Відповідно, симптоми охоплюють практично все тіло пацієнта.

Фокальні (або вогнищеві) напади спостерігаються, якщо підвищена електрична активність виникає і обмежується окремою ділянкою головного мозку. Відповідно симптоми теж обмежені певною ділянкою тіла. При фокальних нападах дитина може перебувати як у свідомості, так і в несвідомому стані.

Симптоми

Основним та найчастішим проявом епілепсії у дітей є судоми. Виразність судом може бути різною – від слабкого, ледве помітного повторного скорочення м’язів до повноцінного розгорнутого судомного нападу. Крім того, судоми можуть охоплювати різні ділянки тіла дитини – від окремих м’язових груп до м’язів усього тіла. Також судоми відрізняються тривалістю, хоча в цілому тривають не більше кількох хвилин, а також рівнем свідомості під час нападу – свідомість може бути ясною, сплутаною, або ж дитина може втратити свідомість. Аналізуючи ці характеристики судом, а також частоту і причину їх виникнення в поєднанні з супутніми симптомами, дитячий невропатолог визначає форму епілепсії, від якої залежить лікування і прогноз для конкретного маленького пацієнта.

Крім судом, на наявність епілепсії можуть вказувати інші симптоми, в тому числі:

  • короткі періоди відключення уваги, загальмована поведінка, прогалини в пам’яті, бурмотіння або відсутність відповіді на питання;
  • раптові падіння, часті спотикання або незвичайна незграбність;
  • повторні незвичайні рухи, такі як кивання головою або швидке миготіння;
  • раптовий біль у животі, що супроводжується сплутаністю свідомості й сонливістю;
  • незвичайна сонливість та дратівливість при пробудженні;
  • часті скарги на те, що речі виглядають, звучать або відчуваються дивно або мають дивний смак чи запах;
  • раптові повторювані напади страху або гніву;
  • повторювані рухи руками або ногами.

Такого поняття як «найтяжча форма» епілепсії не існує. Будь-який різновид епілепсії може перейти у тяжку форму або ускладнитися таким станом як епілептичний статус, при якому тривалі судоми можуть призвести до тяжких наслідків для здоров’я і життя дитини.

Лікування епілепсії у дітей

Лікуванням епілепсії у дітей та підлітків займається дитячий невролог. Лікування підбирається з урахуванням віку дитини, форми і тяжкості епілепсії, а також реакції на попередню терапію. Основу лікування епілепсії у дітей становить регулярний прийом протисудомних препаратів. Іноді дитина повинна приймати один препарат, але в деяких випадках для контролю судом доводиться приймати одразу кілька лікарських засобів. Іноді, якщо лікування лікарськими препаратами є неефективним або малоефективним, лікар може призначити додаткове лікування, наприклад, кетогенну дієту. Кетогенна дієта передбачає, що дитина вживає їжу, яка містить підвищену кількість жирів, знижену кількість вуглеводів та контрольовану кількість білків. Було показано, що така дієта знижує частоту і тяжкість нападів епілепсії. На початковому етапі і прийом препаратів, і дієта суворо контролюються фахівцем з епілепсії.

При деяких типах епілепсії ефективним може бути хірургічне лікування, суть якого полягає у видаленні чи ізоляції ділянки, що запускає судомний напад, а також видаленні пухлин, кіст або наслідків травми (рубцевої тканини). Хірургічне лікування можливе тільки у випадках, коли причина епілепсії та місце локалізації вогнища точно встановлені. У таких випадках операція іноді призводить до повного одужання хворого.

Лариса Парафіло, лікар-невролог дитячий дитячого поліклінічного відділення №2 КП «Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради».

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

two × three =