ЕПІЛЕПСІЯ: ПРИЧИНИ, СИМПТОМИ, ПЕРША ДОПОМОГА

10 лютого – Міжнародний день боротьби з епілепсією

Близько 1 відсотка людей у світі – 65 мільйонів – хворіють на епілепсію. За даними МОЗ України, протягом 2019 року із приводу епілептичного нападу бригади швидкої допомоги виїздили 671 раз.

 Тривалий час існувало містичне ставлення до епілепсії. В античній Греції вона називалася «священною хворобою». Згадується ця недуга і в Євангеліє від Святого Марка і Святого Луки, де описано зцілення Христом хлопчика.

У народі епілепсію досі називають «чорною хворобою». Іноді таких людей лікують у знахарів та екстрасенсів, під час нападу накривають чорною тканиною, всувають різноманітні предмети між зубів, не усвідомлюючи про ризик  таких втручань.  

У виникненні епілепсії виділяють дві групи причин: епілепсія як спадкове захворювання та симптоматична епілепсія – на фоні ураження кори головного мозку внаслідок черепно-мозкових травм, перенесених інсультів, менінгоенцефалітів, пухлин головного мозку.

Хвороба перебігає у вигляді нападів із втратою свідомості або без неї, з судомами чи без судом. Виділяють кілька видів епілептичних нападів: епілепсія у дітей, нетипова епілепсія, фокальна епілепсія, малі епілептичні напади, генералізовані судомні напади та епілептичний статус.

У дітей епілептичні напади протікають нетипово. Під час нападу дитина падає зі стогоном та плачем, відбувається тонічне напруження всіх мязів із закиданням голови, синюшністю тіла, розширенням зіниць. Після цього з’являються клонічні судоми з виділенням піни з рота, мимовільним сечовипусканням та дефекацією. 

Пінколепсія – це форма епілепсії у дітей віком 4-10 років, що проявляється множинними короткочасними нападами закидання голови, закочування очей, втратою рівноваги, зміною психіки. Хворі не пам’ятають про ці напади. У дітей судоми можуть виникати на фоні підвищеної температури тіла, а також на фоні зниження рівня кальцію в крові – так звана спазмофілія, що супроводжується спазмом м’язів кистей, стоп, голосової щілини.

Фокальні напади відбуваються без затьмарення свідомості. Їм передують шум у вухах, запаморочення, мерехтіння перед очима. Сам напад проявляється клонічними судомами в певних групах м’язів.

Атипова епілепсія характеризується лише окремими  компонентами генералізованого судомного нападу (тонічні або клонічні судоми, атонія, сноходіння, сноговоріння.)

Малі епілептичні напади проходять у вигляді завмирання на декілька секунд, після нападу хворий не пам’ятає, що сталося.

Генералізований судомний напад проявляється втратою свідомості, появою тонічних та клонічних судом, короткочасною зупинкою – на 5-7 секунд – дихання, блідістю та синюшністю шкірних покривів, виділенням рожевої піни з рота, неконтрольованим сечовипусканням та дефекацією. Напад триває приблизно 5 хвилин. Під час нападу хворий може завдати собі значних травм. Якщо слина, предмети, що були в роті (жуйка, їжа) потраплять до дихальних шляхів, пацієнт може померти від нестачі повітря. Тому такі напади відносяться до невідкладних станів, що потребують негайної допомоги оточуючих чи медичних працівників.

Ще більш важким станом є епілептичний статус. Це стан, коли судомні напади повторюються один за одним, при цьому пацієнт не приходить до свідомості. Триває епілептичний статус більше 30 хвилин і ймовірність померти в цей час  збільшується в рази.

У діагностиці епілепсії використовуються такі діагностичні методи: електроенцефалографія, комп’ютерна  томографія, магнітно-резонансна томографія.

Один напад судом протягом життя не є визначним для постановки діагнозу епілепсії – приблизно 10 відсотків  людей мали один епілептичний напад.

У хворих на епілепсію крім самого нападу виникають інші проблеми: психічні розлади (депресії, страхи, дратівливе збудження), наслідки травматизації.

Смерть у таких хворих може настати під час затяжних нападів епілепсії, утоплень, падінь з висоти чи на рухомі механізми, опіків, асфіксії.

Планове лікування хворих на епілепсію спрямоване на запобігання судомних нападів. Це постійний прийом медикаментів за призначенням лікаря та немедикаментозна профілактика: правильний режим сну та відпочинку, запобігання стресовим ситуаціям,  фізичним перенавантаженням, травмам голови, інсультам, менінгітам. Таким пацієнтам не можна вживати алкоголь та інші психотропні речовини.

Якщо стався епілептичний напад, хворого потрібно, притримуючи, повернути на бік або повернути голову вбік та донизу, щоб слина, жуйка чи їжа, що були в роті, не потрапили в дихальні шляхи. Не потрібно робити штучне дихання, всувати якісь предмети між зубів. Можна обкласти тіло хворого м’якими речами, що знаходяться поряд (сумка, курточка), щоб запобігти травматизації, та викликати швидку допомогу.

Володимир Бихаленко, викладач анатомії людини КВНЗ І рівня акредитації «Лохвицьке медичне училище» Полтавської обласної ради.

Ініційовано та відредаговано пресцентром ДОЗ ОДА

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

three × three =