ДИТЯЧИЙ ОФТАЛЬМОЛОГ РОЗПОВІЛА ПРО КОМП’ЮТЕРНИЙ СИНДРОМ

Темп людського життя з кожним роком стає дедалі стрімкішим і потреба швидкої обробки великих обсягів інформації сприяє широкому застосуванню комп’ютерної техніки.

Отже, мільйони людей багато часу проводять перед екраном персонального комп’ютера (ПК). Шляхом багатьох досліджень визначеного робота з ПК сприяє виникненню великої кількості захворювань внаслідок дії негативних чинників самого комп’ютера (електромагнітне випромінювання) і несприятливих ергономічних умов праці.

Зокрема істотно збільшується ризик розвитку:

– стресу внаслідок значного інформаційного навантаження;

– захворювань м’язів і суглобів рук, ніг та хребта внаслідок тривалого статичного напруження і незручного положення тіла під час сидячої роботи, здавлювання нервів і судин;

– захворювання шкіри внаслідок негативної дії електростатичного поля моніторів.

Окрема тема досліджень негативних впливів ПК на стан здоров’я людини-патологія органа зору.

За даними американських оптометристів, значна кількість їх пацієнтів скаржаться у зв’язку з роботою за ПК на погіршення зору, що значно знижує працездатність і потребує вживання лікувально-профілактичних заходів. Така патологія дістала назву комп’ютерний зоровий синдром (КЗС) і зареєстрована Американською асоціацією оптометристів до професійної офтальмопатії. КЗС виникає серед 40-92% працюючих із ПК щодня, 10-40% у тих, хто користується ним час від часу. |

Ризик для стану здоров’я користувачів може становити електростатичне поле між екраном дисплея та обличчям оператора, утворюване потенціалом близько 20 тис. Вт та електронно-променевій трубці кінескопа. Це поле “зганяє” пилинки, що осідають на екран монітора, і з величезною швидкістю несе їх в обличчя людини. Це збільшує імовірність появи вугрів, розвитку неспецифічних кон’юнктивіту і риніту. А також ризиком для  стану здоров’я є високочастотне, низькочастотне електромагнітне поле , таультрафіолетове СУФВ) та інфрачервоне (ІЧВ) випромінювання. Яскравість монітора веде до порушення фотохімічних процесів у сітківці та гальмування її функції, недостатня світлова енергія – до напруження процесів акомодації. Оскільки характеристики випромінювання екрана монітора (максимум у синьо-фіолетовому спектрі) не відповідають максимальній спектральній чутливості фоторецепторів ока, розвивається міопія (за 4год. роботи на 0,25Д), порушується функція сітківки. Низька частота оновлення зображення спричинює відчуття його миготіння – м’язи очей напружуються, збуджуються відповідні нервові центри, знижується гострота зору. Негативно впливає на зір потреба адаптації ока до різних відстаней та неоднакової яскравості об’єктивів: користувачеві ПК під час роботи доводиться 15-50 разів за хвилину переводити погляд на об’єкти, що розташовані на різній відстані від його очей (30-70см) та мають неоднакову яскравість ( екран-клавіатура-паперовий документ). Відблиски на екрані монітора виникають внаслідок неправильного розташування джерел світла відносно екрана, заважають сприйманню інформації з нього, змушують змінювати положення голови і тіла, напружувати зір. Відтак збільшується навантаження не тільки на очі, але й шию, спину, плечі, руки, що веде до швидкого стомлення.

Ергономічний фактор: якщо робоче місце користувача ПК організовано неправильно (крісло погане, немає пюпітрів для паперів, підставок для ніг та кистей, висота і нахил монітора відносно очей невдалі, відстань від очей до екрана не відповідає рекомендаціям), тіло користувача ПК знаходиться у вимушеному положенні: спина статично напружена, шия витягнута, плечі жорстко зафіксовані. Внаслідок цього не тільки починають боліти спина, нити плечі, німіти шия: напружені м’язи погіршують кровотік у сонних артеріях, недостатнє кровозабезпечення головного мозку веде до “очманіння”, появи головного болю на фоні шийного остеохондрозу з’являється відчуття “випирання” очних яблук, ’’туману “ в голові, у полі зору з’являються  “літаючі мушки”, ’’райдужні кола”.

КЗС зараховують до професійної офтольмопатії, а механізми його розвитку близькі до механізмів зорової астенопії тих, хто працює з напруженням зорових функцій .

Після зорової роботи із зображенням на моніторі спостерігаються такі зміни функції акомодації:

– зменшення обсягів і резервів акомодації відповідно до вікових норм. З’ясовано, що на функцію акомодації впливає частота монітора (зміна рефракції при 55-90 Гц-0, 06Д, при 300Гц-0Д).Під час роботи перед монітором спостерігається тривале статечне напруження очних м’язів (особливо зовнішніх і внутрішніх прямих),що також сприяє розвитку спазму акомодації та порушення конвергенції; це напруження зростає в умовах аномалії рефракції (міопічної,гіперметропічної).Також визначеного пресбіопія, порушення прозорості оптичних середовищ ока, зміни бінокулярного зору також можуть сприяти порушенню функції акомодації ока і розвитку КЗС.

– міопізація ока (тимчасова, несправжня міопія).Ступінь її залежить від тривалості роботи із зображенням на моніторі: після 4 год.-0,25Д.Як наслідок тривалого порушення акомодації у професійних користувачів ПК в середньому через 6 років розвивається адаптаційна міопія. Додатковим чинником міопізації ока є гідродинамічні механізми. Так, визначено, що під час роботи за ПК підвищується внутрішньоочний тиск.

Найбільш значні порушення функції акомодації спостерігаються у дітей та осіб з порушенням акомодації та конвенгерцїї (міопія, гіперметропія, косоокість).

Згідно даних Американської асоціації оптометристів, основною причиною порушення функції акомодації у дітей є те, що зоровий апарат у них недосконалий і продовжує формуватися, що впливає на формування рефракції ока. Крім того, діти захоплюються комп’ютерними іграми і не роблять пауз, що веде до тривалого напруження акомодації: вони можуть тривалий час витримувати зорове навантаження і не зважають на нього.

Якщо використовуються монітори низької якості, спостерігається прогресування міопії у дітей із швидкістю 1 Д на рік. Також визначеного вже через ЗО хвилин безперервної роботи перед монітором у школярів з міопією (14-16 років) спостерігаються негативні зміни функції акомодації.

Стомлення мозкових центрів.

Тривала робота за комп’ютером вимагає підвищеної зосередженості, що зумовлює значне навантаження на систему зору людини і зорове стомлення. Таке стомлення проявляється гальмуванням функції коркових центрів зору: зниженням швидкості сприймання та обробки зорової інформації, погіршенням концентрації зорової уваги, зменшенням обсягу зорової пам’яті, збільшенням часу рефлекторних рухових реакцій та реакцій на звуковий і світловий подразники, зниженням критичної частоти злиття світлових миготінь. Також доведено: при цьому стомленні розвивається гальмування на рівні підкоркових зорових центрів, що проявляється зниженням амплітуди коркових зорових потенціалів д збільшенням часу проходження імпульсу від сітківки до кори головного мозку.

На особливу увагу заслуговує хвороба “сухого ока ” в основі виникнення якої лежить рефлекторна реакція очей на непомітні коливання зображення, характерні для екранів комп’ютерних моніторів. Внаслідок перенапруження зору порушуються захисні рефлекси очей, передусім моргання і сльозовиділення – поверхня очних яблук пересихає, тканини ока отримують менше поживних речовин, імунний захист слабшає, так створюються ідеальні умови для розвитку мікроорганізмів.

 Астенопічні скарги: зниження гостроти зору вдалину і зблизька (“туман”): порушення акомодації (утруднення фокусування при переведенні погляду з близьких предметів на віддалені і навпаки; двоїння; швидке стомлення під час читання.

Очні скарги: відчуття важкості, жару, піску в очах; біль в очах під час руху очних яблук сльозотеча; світлобоязнь; відчуття стомлення очей.

Скарги на прояви КЗС з’являються щодня у 40% користувачів ПК, час від часу у 92%.Частіше виникають астенопічні скарги у дітей. У дорослих усі скарги зникають після відпочинку від роботи за комп’ютером.

Для відновлення зорових функцій під час роботи із зображенням на екрані монітора користувачам ПК можна рекомендувати:

 1. Зоровий відпочинок і комплекс лікувально-профілактичних вправ – найбільш ефективні шляхи відновлення зорової працездатності, що ґрунтуються на фізіологічних закономірностях функціонування організму людини. Основні способи такі:

-чергування періодів зорового навантаження і відпочинку у співвідношенні 3:1;

-через кожні 45 хвилин перед монітором потрібно робити 5-хвилинну перерву і гімнастику для очей;

-через кожні 2 години слід робити 15-хвилинну перерву і гімнастику для всього тіла.

 2. Самомасаж. Для поліпшення мікроциркуляцїї в органі зору та його придатках, збільшення сльозовиділення рекомендується робити самомасаж повік. Є спеціальні комплекси самомасажу для зняття утоми очей, стимулювання біологічно активних точок, підвищення м’язового тонусу і розслаблення окремих груп     м’язів.

3. Регулярне використання препаратів «штучної сльози» дає можливість зволожувати та захищати поверхню ока, зникає відчуття втоми, сухості ока та дискомфорту. При стійких скаргах терміново звертайтеся до лікаря.

Лікар-офтальмолог дитячий КП «ПОДКЛ»  Ольга СОЛЯННИК

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

four × one =