ЧАС ОБИРАТИ ЗДОРОВ’Я

7 квітня – Всесвітній день здоров’я

Здавна розвиток медицини відбувався хибним шляхом, умовно відокремивши людину від навколишнього середовища і поділивши її на дві самостійні сутності: тіло і душу. Відтоді майже до середини ХХ століття здоровим вважали кожного, хто не був хворим. Побутувала думка , що з часом будуть винайдені ліки від усіх  хвороб. Однак цього не сталося. Хоча лікарі й навчилися допомагати при пораненнях, переломах, ускладненнях під час пологів тощо.

Стало очевидним, що хвороби бувають не лише  в тілі, а й у психиці. Тілесна недуга спричиняє пригнічений психологічний стан і навпаки, тривалі сильні психологічні стреси можуть призвести до фізіологічного відхилення і соматичних захворювань.

У преамбулі до статуту ВООЗ вказано, що здоров’я – це не тільки відсутність хвороби або фізичних дефектів, а ще й стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя. Духовне благополуччя – це позитивні цінності, мета і сенс життя. Інтелектуальне благополуччя – це здатність аналізувати проблеми і вирішувати їх спокійно, здатність набувати і засвоювати знання. Емоційне благополуччя – це здатність людини адекватно реагувати на ті чи інші події, справлятися з невдачами і стресами. Фізичне благополуччя – це спорт, харчування, гігієна. Соціальне благополуччя – спілкування і взаємодія з іншими людьми. Всі ці аспекти здоров’я тісно пов’язані між собою і повинні гармонійно взаємодіяти.

Здоров’я населення оцінюють за трьома показниками. Перше – показник дитячої смертності, друге – кількість робочих днів, пропущених через хворобу, третє – середня тривалість життя. Вплив медицини на ці показники не перевищує 10 відсотків. Решта залежить від спадковості, стану довкілля, а найбільше – від нашого способу життя. На деякі з цих чинників ми можемо впливати повністю, на інші – лише частково, а на решту не маємо жодного впливу.

Здоров’я і благополуччя залежить передусім від нас самих. Кожен із нас здатен правильно харчуватись, займатись спортом, не палити, керувати стресами, не вживати алкоголю чи інших психоактивних речовин. Тобто подбати про своє довкілля, гармонійні взаємини з оточуючими, особистий розвиток і наповненість життя глибоким сенсом.

То чому ж так складно переконати людей дбати про своє здоров’я?

Лікарі, психологи і вчителі переконані: самих лише знань не достатньо. Адже знати про здоровий спосіб життя – це одне, а дотримуватися його – зовсім інше. Психологічно люди схильні повторювати дії, які приносять їм задоволення, і уникати неприємних дій.  На жаль, наслідки здорової і нездорової поведінки бувають оманливими: нагорода за здоровий спосіб життя настає не одразу, а задоволення від неправильної поведінки – миттєве. Те, що шкодить здоров’ю, буває смачним (наприклад тістечка) чи цікавим (комп’ютерні ігри). Однак надмірне захоплення жирною та смачною їжею призводить до ожиріння, а захопливі комп’ютерні ігри  – до залежності.

У людства завжди є вибір. Науково доведено: люди, які ведуть здоровий спосіб життя, зазвичай живуть довше, повніше реалізують себе і відчувають більше задоволення від життя. «Здоров’я настільки переважає всі інші блага, що здоровий жебрак щасливіший за хворого короля», – зазначив німецький філософ Артур Шопенгауер.

Катерина Мелешко, лікар-психіатр ВП «Обласна консультаційна психоневрологічна поліклініка зі стаціонаром №2» КП «Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О.Ф.Мальцева».

Ініційовано та відредаговано пресцентром ДОЗ.

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

twenty − 13 =