АНТИВАКЦИНАЛЬНА ПРОПАГАНДА – ЦЕ ПІДРИВ БЕЗПЕКИ НАЦІЇ

Календар профілактичних щеплень в Україні наближений до Ка­лендаря щеплень США та Європейських країн. У нашому календарі обов’язковими є щеплення проти 10 інфекцій. Переважно використовують комбіновані вакцини з 6-компонентом для первинної вакцинації.

У США із 2007 року здійснюють планову імунізацію проти ротавірусної інфекції у віці 2, 3, 6 місяців; вакцину вводять пер­орально. Окрім того, до обов’язкових належать вакцинація проти ві­тряної віспи (УгУ-інфекції), дівчаткам віком 11-12 років – проти інфекції, спричиненої вірусом папіломи людини (ВПЛ), яка вважа­ється причиною раку шийки матки, а також щорічне щеплення про­ти грипу у віці від 6 місяців до 5 років. Таким чином, у Календарі щеплень США передбачено захист від 16 тяжких інфекцій.

В Україні щеплен­ня проти пневмококової та менінгококової інфекції, вітряної віспи, гепатиту А і грипу, згідно з новим Календарем, передбачені за ста­ном здоров’я; вакцини можна закуповувати за рахунок місцевих бюджетів.

Нині перелік тяжких інфекцій, які можна контролювати засоба­ми імунопрофілактики, поступово збільшується. Для ефективної бо­ротьби необхідне вжиття профілактичних заходів у всіх країнах, рі­вень охоплення щепленнями має становити не менше ніж 95% ди­тячого населення.

Протягом останніх років знову поширилася антивакцинальна кампанія в засобах масової інформації. До неї часто приєднуються лікарі нетрадиційної медицини і, на жаль, деякі священнослужителі, які поширюють різні чутки про щеплення. Більшість молодих батьків не бачили наслідків захворювань, проти яких проводиться вакцинація. У зв’язку з цим майже 25 відсотків батьків ставлять під сумнів необхідність проведення щеплень і вважають, що вакцини можуть ушкоджувати або ослаблювати імунну систему. Відомо, що активна імунізація, до якої належить щеплення, сприяє формуванню специфічного імунітету (клітин пам’яті) без розвитку інфекційного процесу. На відміну від специфічної стимуляції, вплив на імунну систему (особливо дитини) неспецифічних імуномодуляторів, які й досі широко призначають деякі лікарі, може бути непередбачуваним. «Точкових» імуно­модуляторів майже не існує. Втручання в імунітет дитини шляхом використання неспецифічних імуномодуляторів може призвести до переродження клітин, розвитку автоімунних та хронічних процесів. Навіть застосування препаратів рослинного походження може збільшити кількість алергійних захворювань. Так, було доведено, що пре­парати ехінацеї не запобігають розвитку гострих респіраторних віру­сних інфекцій (ГРВІ), але при цьому суттєво підвищують частоту алергійних проявів. Беручи до уваги, що користь від уживання не­специфічних імуномодуляторів не має достатньої доказовості, ризик їх застосування є невиправданим. Натомість ефективність специ­фічної стимуляції для профілактики інфекційних захворювань дове­дена великим досвідом її застосування (понад 200 років від першого щеплення, зробленого англійським лікарем Е. Дженнером у 1796 p.). Ризик від інфекцій, проти яких проводять вакцинацію, значно пере­вищує ризик можливих поствакцинальних ускладнень.

У статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» ідеться про профілак­тичні щеплення, як одне з питань національної безпеки. Тобто антивакцинальна пропаганда – це підрив безпеки нації.

Ніщо, навіть антибіотики, не мало такого вираженого впливу на зни­ження смертності, як вакцини та забезпечення населення чистою питною водою.

Ольга Бастаногова, лікар-імунолог дитячий консультативної поліклініки КП «Полтавська обласна дитяча клінічна лікарня»

НАПИСАТИ КОМЕНТАР

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

seven + 17 =